Управління воєнної розвідки Ізраїлю, Аман (івр.אמ"ן від івр.אגף המודיעיןаґа́ф га-модіїн — Управління розвідкою) — спецслужбаІзраїлю, структурний підрозділ Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю, яке здійснює функції центрального органу управління воєнною розвідкою в Армії оборони Ізраїлю.
Поряд із Загальною службою безпеки«Шабак» та Зовнішньо-політичною розвідкою«Моссад», що знаходяться у підпорядкуванні цивільних структур держави Ізраїль, «АМАН» є однією з трьох основних ізраїльських спецслужб.
Історія
Аман сприяв виникненню — «Шай». Коли у 1948 р. «Шай» був скасований, а його персонал перейшов до спецслужби «Шабак», то у 1950 р. головна спецслужба Ізраїлю стала проводити реорганізацію, і в 1953 р. перейменувала спецслужбу на «Аман».
Результатом реорганізації стало зміцнення Департаменту розвідки
«Шін Мем 10» (Відділ зовнішньої розвідки і Управління агентурної розвідки — мережа арабських агентів), розширення
«Шін Мем 2» (перехоплення) і розвідувального відділу ВПС. Там також було відновлене «Підрозділ 131» (так званий «Єгипетський відділ»).
У 1974 р. закінчена була монополія «Амана» на оцінку розвідки (причиною була невдача до війни Судного дня) — оцінку й аналіз здійснювати почали паралельно з Моссадом.
Управління воєнної розвідки Ізраїлю (Аман) виокремилося в розвідці і не підлягає будь-якому підрозділу розвідки. На відміну від зарубіжних спецслужб розвідка «Аман» фокусує увагу тільки на отриманні інформації військового характеру, оцінюючи її, а потім визначає потенційну військову загрозу для Ізраїлю. Його аналіз потім передається у вигляді щорічних звітів для потреб уряду і воєначальників. Директор Аману має авторитет і статус зіставний із директором Моссаду і Шін-Бєту. В Амані працювало 7000 службовців на момент 1996 р.. Аман разом з Моссадом і Шін Бєтом складає три основні ізраїльські спецслужби.
Завдання
Управління розвідки несе відповідальність за попередження загрози війни та інших ворожих і терористичних дій, складання національної розвідувальної оцінки щодо обстановки у військовій й політичній сферах та надання поточних розвідувальних відомостей, а також за упереджувальну (превентивну) розвідку в Армії оборони Ізраїлю[1].
попередження ворожих і терористичних дій (на основі принципів поділу повноважень служб розвідувального співтовариства).
Надання армії, міністрові оборони, урядові Ізраїлю та іншим офіційним органам розвідувальних даних та розвідувальної оцінки обстановки для наступних цілей:
формування оборонної політики;
нарощування бойової потужності Армії оборони Ізраїлю;
планування операцій та заходів забезпечення безпеки;
оперативне застосування сил під час війни, військових операцій та вжиття заходів забезпечення безпеки.
Планування збору розвідувальних даних, здійснюваного всіма підрозділами Армії оборони Ізраїлю, що діють у сфері збору інформації, і спрямування розвідувальних даних силам армії і службами розвідувального співтовариства, включаючи:
планування та проведення візуальної розвідки (за винятком заходів, що вживаються в цій галузі військово-повітряними і військово-морськими силами, а також сухопутними військами для поточних потреб з'єднань дивізійного складу й підлеглим);
планування та проведення агентурної розвідки у країнах-об'єктах розвідки і у терористичних організаціях (на основі принципів поділу повноважень служб розвідувального співтовариства) й отримання відомостей за допомогою допиту військовополонених;
планування та проведення розвідки на основі відкритих джерел і отримання відомостей за допомогою вивчення трофейних озброєнь і документації;
планування та проведення спеціальних операцій зі збору розвідувальних даних;
планування та затвердження проведення аерофоторозвідки (за винятком аерофотознімання, застосовуваної військово-повітряними силами для власних цілей), обробка та аналіз отриманих зображень і визначення пріоритетів у поширенні отриманих відомостей (за винятком сфер відповідальності військово-повітряних сил і військово-морських сил).
Обробка, аналіз й оцінка зібраної інформації, формування розвідувальної оцінки обстановки та розвідувальних зведень.
Контроль і перевірка процесів роботи підрозділів Армії оборони Ізраїлю, що діють у царині розвідувального аналізу.
Несення відповідальності за інформаційну безпеку в Армії оборони Ізраїлю та попереджувальні заходи безпеки.
Формування політики здійснення заходів щодо введення противника в оману (дезінформація), підготовка та виконання планів подібних заходів.
Планування та проведення дій в області картографії, включаючи надання карт, картосхем і картографічних даних всім підрозділам Армії оборони Ізраїлю.
Несення виняткової відповідальності за формування політики зовнішніх зносин Армії оборони Ізраїлю у галузі розвідки.
Підготовка підрозділів управління до виконання завдань і функцій управління в рамках плану нарощування бойової потужності та бойової підготовки Армії оборони Ізраїлю.
Професійна відповідальність за формування розвідувальної доктрини Армії оборони Ізраїлю.
Структура
На чолі Управління розвідки є керівник Управління (івр.ראש אמ"ן, рош ама́н), офіцер у званні генерал-майора (алуф).
В структуру управління входять, крім іншого:
Служба розвідки (івр.חיל המודיעין, Хейль га-Модіїн) — відповідальна за підготовку і управління персоналом підрозділів воєнної розвідки, а також за матеріально-технічне забезпечення й виконання інших організаційних завдань. На чолі служби є Головний офіцер розвідки (івр.קמנ"ר, камна́р), офіцер у званні бригадного генерала (тат-алуф), що знаходиться в підпорядкуванні керівника управління.
У підпорядкуванні Службі розвідки знаходяться, крім іншого, підготовчі установи, включаючи 15-ту навчальну базу — Школа розвідки (івр.בה"ד 15, ба́гад хаме́ш-есрє).
Відділ розвідувального аналізу (івр.חטיבת המחקר, хатіва́т га-мехка́р) — відповідальний за аналіз розвідданих та подання розвідзведень командуванню армії та політичному ешелонові влади. У складі відділу діє також Контрольний департамент (івр.מחלקת הבקרה, махле́кет га-бакара́), у відповідальність якого входить критичний аналіз висновків і аналіз зведень відділу.
↑Вказівка верховного командування № 2.0104 «Управління розвідки», пункт 2.
↑Вказівка верховного командування № 2.0104 «Управління розвідки», пункт 3.
Джерела
Ian Black, Benny Morris // Mossad, Shin Bet, Aman, Palmyra 1994, ISBN 3-930378-02-7(англ.)
Normam Polmar, Thomas B. Allen // Księga szpiegów. Encyklopedia, Wyd. Magnum, Warszawa 2000, ss. 702. ISBN 83-85852-27-1 (hasło «Aman» na s. 18-19) (пол.)
Samuel M. Katz // AMAN. Wywiad wojskowy Izraela, Wyd. Bellona, Oficyna Wydawnicza Rytm, Warszawa 1999, ss. 391. Seria: Kulisy Wywiadu i Kontrwywiadu, ISBN 83-87893-30-7, ISBN 83-11-09013-0(пол.)
Gordon Thomas // Szpiedzy Gideona. Tajna historia Mossadu, Wyd. Magnum, Warszawa 2000, ss. 364. ISBN 83-85852-51-4(пол.)
Guido Knopp // Elita szpiegów, Dom Wydawniczy Bellona, Warszawa 2004, s. 216. Seria: Kulisy Wywiadu i Kontrwywiadu, ISBN 83-11-09826-3(пол.)
