Теплиці (Польща)

Село Теплиці пол. Cieplice Колишня церква Координати 50°15′ пн. ш. 22°36′ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Переворський повіт Гміна Адамівка Населення 809 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 16 Поштовий індекс 37-534 (37-530 dla przysiółka Izabelin) Автомобільний код RPZ SIMC 0598629 GeoNames 774153 OSM ↑2971081 ·R (Гміна Адамівка) Теплиці Теплиці (Польща) Теплиці Теплиці (Підкарпатське воєводство)  Теплиці у Вікісховищі

Тепли́ці (пол. Cieplice) — село в Польщі, у гміні Адамівка Переворського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 809 осіб (2011^[1]). Поблизу Теплиць знаходяться села Адамівка, Рудка, Пискоровичі, Майдан Сінявський, Добча.

Традиційно село поділяється на 2 частини: Теплиці Горішні і Теплиці Долішні — відповідно до рельєфу. Теплиці Горішні — на підвищенні, а Долішні — в долині.

Назва

Місцевість Теплиць болотиста, з великою кількістю ставків, соснових лісів. Також є теплі джерела, які й дали назву населеному пункту.

Історія

Історія села відома ще з XV ст.

Початки шкільництва в Теплицях сягають 1823 року. В 1830 р. в селі була тривіальна школа при греко-католицькій церкві.

У 1831 р. в селі була греко-католицька парохіяльна церква Різдва Пресвятої Богородиці, освячена 1681 року перемиським єпископом Іваном Малаховським, яка належала до Ярославського деканату Перемишльської єпархії, було 2046 парафіян.^[2]

Відповідно до перепису "Королівства Галичини і Лодомерії" 1868 року у селі разом з присілком Шегди проживала 2491 особа. Землі належали Владиславу Чарторийському.

Відповідно до "Географічного словника Королівства Польського" в 1880 році Теплиці знаходилися в Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії, на відстані 9,7 км від Сіняви. Попри півтисячолітню латинізацію селі не було власної римо-католицької парафії. Поляки належали до парафії в Сіняві. Натомість в селі була греко-католицька парафія Ярославського деканату Перемишльської єпархії, було 2300 прихожан. Причина цього полягала у тому, що більшість населення становили українці (русини). Були дві школи: 1-класова і 2-класова. Землі належали графині Ізабеллі Дзялинській (з дому Чорторийській).^[3] В селі проживали 3 родини православних і 30 родин (коло 300 осіб) юдеїв.^[4]

Члени Товариства "Просвіта" у с. Теплиці (фото 1930-х р.).

1881 року у селі було відкрито читальню "Просвіти". В Ярославському повіті вона займала друге місце за кількістю книг — 747 (станом на кінець 1930-х рр.). 50 жителів села були членами читальні^[5].

1902 року було побудовано нову церкву за проектом архітектора Василя Нагірного^[6]

1926 року в Теплицях Дольних було створено кооператив «Єдність»^[7].

На 01.01.1939 в селі проживало 3630 мешканців, з них 2680 українців-грекокатоликів, 320 українців-римокатоликів, 530 поляків (жили у присілку Колонія), 100 євреїв^[8]. Село належало до ґміни Адамівка Ярославського повіту Львівського воєводства. До того часу до Теплиць також належали присілки і маленькі села: Шегди, Покриви, Вовчасте, Квіки, Бєлі, Ковалі, Молині, Нагірне, Ізабелін, Зелінки та інші. Греко-католиків місцевої парафії Сінявського деканату Перемишльської єпархії налічувалось: Покриве — 197; Зелінки — 83; Волчасте — 116, Колонія — 26; Нагірне — 119; Белі — 93; Шегди — 187, Квіки (громада Слобода) — 60.

У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 28 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село у складі правобережної частини Ярославського повіту в ході утворення Львівської області включене до Любачівського повіту^[9], а 17 січня 1940 року включене до Синявського району. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село знову було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в жовтні 1944 року правобережжя Сяну зі складу Львівської області передано Польщі.

1945 року відповідно до «Угоди про взаємний обмін населенням у прикордонних районах» частина українського населення Теплиць була вивезена в УРСР. Як наслідок, деякі присілки зникли (напр. Покриви, Квіки), а подекуди просто значно зменшилася кількість населення (самі Теплиці, Шегди, Бєлі, Вовчасте). Залишилися лише такі частини села: Бабина Гурка, Халупки, Коло Церкви, Валяшки, Коневе, Ізабелін. Після виселення українців їхні будинки у присілку Покриви були спалені вояками УПА^[10].

Жителі Теплиць були переселені у населені пункти Тернопільської, Львівської, Дрогобицької, Станіславської, Харківської, Полтавської, Одеської, Миколаївської, Волинської. Наприклад, Тернопільська область: місто Теребовля, села Боричівка, Лозівка, Лошнів, Гиньківці та ін. В свою чергу з цих населених пунктів репатрійовані до Польської Народної Республіки громадяни польської національності. З самих лише Теплиць 1945 року вивезено 2091 особа (482 сім'ї)^[11]. Багато сімей переселені в с. Гутище Олеське Львівської області (Олеський, потім Золочівський район) у вересні 1944 року за рішенням сільського війта (свідчення Анни Кархут). Зокрема це родини Шегда, Дуда, Федірко, Кархут, Пісєчко, Зінь та ін. Решту українців у 1947 р. депортовано на понімецькі землі^[12].

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Пам'ятки

• будівля колишньої греко-католицької церкви Різдва Божої Матері — нині римо-католицький костел святих Петра і Павла. Церква збудована 1904 року, а дзвіниця — теж десь на початку ХХ ст. До цього на її місці знаходилася старша дерев'яна церква Різдва Божої Матері, збудована 1681 року. Це була парафіяльна церква і належала до Ярославського деканату. Цвинтар біля церкви обгороджений, більшість могил польські. З українських, могил, що руйнуються, у 2014 році можна було прочитати на надгробку прізвище Дуда.
• каплиця 1912 року у присілку Белі.
• залишилося кілька десятків дерев’яних будинків довоєнного часу
• військовий цвинтар часів Першої світової війни, розміщений на півдорозі між Теплицями і Адамівкою. Стан — недоглянутий, без надгробків.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][13]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	387	80	258	49
Жінки	422	88	222	112
Разом	809	168	480	161

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Теплиці (Польща)

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 32. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
3. Cieplice 2 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 690. (пол.)
4. Схиматісм всего клира католіков обряду греческо-руского Епархіи Перемиской на год от Рожд. Хр. 1880. — с. 351. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
5. Коротка історія "Просвіти" в Ярославі / Ярославщина: історико-мемуарний збірник. Випуск 1. — Львів, 2009. — с.56-64
6. Нагірний Василь Степановичю / Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник. http://alyoshin.ru/Files/publika/timofienko/tim_zodchi_025.html [Архівовано 27 грудня 2014 у Wayback Machine.]
7. Петро Вигінний. Українська кооперація Ярославщини і її вплив на національну свідомість населення / Ярославщина: історико-мемуарний збірник. Випуск 1. — Львів, 2009. — с.75-87.
8. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 29.
9. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
10. Сергійчук В. Український здвиг. Т.1 Закерзоння. 1939-1947. — Київ: Українська видавнича спілка, 2004. — с.355
11. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944-1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 27 листопада 2017. [Архівовано 2018-04-07 у Wayback Machine.]
12. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Ярослав. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 21 листопада 2017.
13. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Див. також

• Шегди

Джерела

• Сайт Гміни Адамівка. Cieplice [1]^{[недоступне посилання з травня 2019]}