Відстань від райцентру до населеного пункта становить 16 кілометрів по прямій.[2]
Назва
Історична назва села Уч-Джилга означає в перекладі з кримськотатарської мови «три балки» (крим.üç — три, cılğa — балка).
У 2023 році у проєкті Постанови Верховної Ради України «Про перейменування деяких населених пунктів Автономної Республіки Крим» село запропоновано перейменувати на Уч-Джилга.[3]
В самому ранньому доступному документі — Камеральному Описі Криму … 1784 року жодне з навколишніх з Армянськом сіл не записане, зазначено, що в Перекопському кадилику … сіл не має…[6].
За Відомостями про всі селищах, в Перекопському повіті… від 21 жовтня 1805 року в селі Учулга числилося 35 дворів, 219 кримських татар, 42 цигани і 2 ясири[10]. На військово-топографічної карті 1817 року село Училга позначене з 50 дворами[11] . На карті 1842 Уч Джилга позначена з 47 дворами[12].
У 1860-х роках, після земської реформиОлександра II, село приписали до Ішуньської волості. В результаті, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину в першій половині XIX століття[13], село помітно спорожніло. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Учулга — власницьке село, з 7 дворами, 25 жителями і мечеттю при колодязях[14], а на триверстовій мапі 1865—1876 року не значиться. Згідно «Пам'ятної книжки Таврійської губернії за 1867 рік» , Уч-Джолга була покинута жителями в 1860—1864 роках[15], в результаті еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину[16].
Час заселення села вихідцями з материкової території Російської імперії за доступними історичними документами поки не встановлено. Після земської реформи 1890 року[17] Учулгу віднесли до Військової волості. Згідно «… Пам'ятної книжки Таврійської губернії за 1892 рік» , в селі Учулга, (вона ж Тузла) яка становила Учулгинську громаду, був 21 житель, домогосподарств НЕ маючих[18]. За «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1900 рік» в селі Уч-Джилга числився 21 житель без домогосподарств[19]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії. Ч.1-а. Статистичний нарис, випуск четвертий, Перекопський повіт, 1915 р. в Військовій волості Перекопського повіту значиться вже хутір Уч-Джилга[20].
Після радянської окупації, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів»[21] була скасована волосна система, Перекопський повіт перейменували в Джанкойський, в якому був утворений Ішуньський район, до складу якого включили село[22], а в 1922 році повіти отримали назву округів[23]. 11 жовтня 1923, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративного поділу Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округи були скасовані, Ішуньський район скасований і село увійшло до складу Джанкойського району[24]. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Джулга входила до складу Вірмено-Базарської сільради Джанкойського району[25]. Постановою ВЦВК від 30 жовтня 1930 року був відновлений Ішуньський район[26] (в 1937 році перейменований в Червоно-Перекопський)[7] і село, разом з сільрадою, включили до його складу[27].
В часі Другої світової війни 8 квітня 1944 року біля села Джулга підрозділ 9-го гвардійського полку 3-ї гвардійської мотострілецької дивізії був контратакований нацистами, після годинного бою старший лейтенант Опанас Лошаков зазнав поранення.
З 25 червня 1946 Джулга в складі Кримської області РРФСР[28]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Джулгу перейменували в Суворове[29]. 26 квітня 1954 Кримська область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР[30]. Після утворення в 1973 році Армянської міськради Суворове увійшло до її складу[31].
↑[http: //uchebilka.ru/geografiya/67733/index.html Коротка характеристика та історична довідка Роздольненського района]. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 31 липня 2013. [Архівовано 2014-01-07 у Wayback Machine.]
