Староміщина

село Староміщина
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Підволочиська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61040350160071387
Облікова картка	Староміщина
Основні дані
Засноване	1463
Населення	827
Територія	2.250 км²
Густота населення	367.56 осіб/км²
Поштовий індекс	47834
Телефонний код	+380 3543
Географічні дані
Географічні координати	49°32′51″ пн. ш. 26°9′28″ сх. д.
Водойми	Збруч
Відстань до районного центру	3 км
Найближча залізнична станція	Підволочиськ
Відстань до залізничної станції	3 км
Місцева влада
Адреса ради	47800, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, смт Підволочиськ, вул. Шептицького А., буд 4
Карта
Староміщина
Староміщина
Мапа
Староміщина у Вікісховищі

Старомі́щина — село в Україні, у Підволочиській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Збруч, на сході району. Біля села пролягає автошлях Т 2010 Збараж — Підволочиськ.

Колишній центр сільради. Від вересня 2015 року ввійшло до складу Підволочиської селищної громади.

Населення — 829 осіб (2007).

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[1]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	822	99.40%
російська	3	0.36%
вірменська	1	0.12%
інші/не вказали	1	0.12%
Усього	827	100%

Історія

Перша писемна згадка — 1463 р.

В ХІ-му томі Географічного словника Королівства Польського (Варшава, 1890) подані такі відомості про Староміщину:

Староміщина (пол. Staromiejszczyzna) — село Скалатського повіту, 21 км на північний схід від повітового суду в Скалаті, 3 км на північний схід від залізничної і телеграфної станцій в Підволочиськах. На південь лежать Підволочиська, на захід Підволочиська і Супранівка, на схід Волочиська (в Старокостянтинівському повіті Волинської губернії). Вздовж кордону з півночі на південь пливе Збруч. З північного заходу долучається до Збруча мала притока, яка пливе на південь і схід. Власність більша тут і в Підволочиськах має орної ріллі 1086, лук і городів 202, пасовиськ 14 моргів; власність менша орної ріллі — 1511, лук і городів — 75, пасовиськ — 41 морг. У 1880 році було в селі 177 домів, 1012 мешканців у гміні (895 греко-католиків, 73 римо-католики, 44 мойсеєвого визнання; 977 русинів і 24 поляки). Парафія римо-католицька в Токах, греко-католицька на місці, деканат Скалатський. До парафії належать: Підволочиська, Заднишівка, Мислова і Дорофіївка. У селі є церква під покровом св. Миколая і школа етатова 1-класна. Став 5100 кроків у довжину і 1150 кроків у ширину, непокритий очеретом.

1883 р. за ініціативою пароха Староміщини о. Стефана Коблянського була відкрита перша на теренах Скалатського і Збаразького повітів читальня «Просвіти». На відкритті читальні був присутній голова Тернопільської філії Товариства «Просвіта» Олександр Барвінський, який в часі урочистості виголосив дві доповіді: «Про збагачення народу самодопомогою у товариствах» та «Про життя і значення Т. Шевченка»^[2].

У селі діяли також товариства «Січ», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар», «Союз українок», «Відродження», кооператива.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Підволочиської селищної громади^[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підволочиського району, село увійшло до складу новоствореного Тернопільського району^[4].

Релігія

У селі є мурована церква св. Миколая збудована стараннями тодішнього пароха о. Якова Шидловського. Храм належить до Підволочиського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ. До Другої світової війни церква була матірньою для філіальних (дочірніх) храмів у Дорофіївці (1843—1918), Підволочиську (до 1918), Заднишівці (до 1911) та Мислові (до 1911). Для духовної обслуги вірних парохи с. Староміщини завжди мали помічників — сотрудників.

За часів Незалежної України парохами села були: о. Зиновій Гончарик, о. Олег Пастушин, знову о. Зиновій Гончарик, о. Андрій Тих та о. Юрій Каспрій. Зі Староміщина четверо жителів стали священиками Української Греко-Католицької Церкви, а саме: 1. о. д-р, митрофорний протоієрей Олег Каськів — захистив докторат із церковного права в Папському Східному Інституті в м.Римі; 2. о. Володимир Турин — трагічно загинув в автокатастрофі; 3. о. Ярослав Кондера — священик м. Жмеринка Вінницької області; 4. о. Єронім (Олег) Грім ЧСВВ. У 2008 до сестер Василіянок Провінції св. Архангела Михаїла в Осієку (Хорватія) вступила Мирослава Мостепанюк тепер сестра Теодозія ЧСВВ.

Пам'ятки

• Церква святого Миколая (збудована в 1889 році);
• Богослужбова Каплиця Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ (збудована у 2001 році на кошти о. д-ра, професора, митрофорного протоієрея Олега Каськіва);
• Фігура Божої Матері в центрі села біля Церкви, збудована за кошти громади с. Староміщина.
• Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967, скульптор Я. Мотика);
• встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини (відновлено 1993);
• Хрести Тверезості (1876, відновлені 1994);
• зроблено символічні могили УСС (1990), на місці загибелі 2-х вояків УПА (2005).

• 
  Церква Святого Миколая, 1889
• 
  Церква Святого Миколая
• 
  Каплиця Покрови Пресвятої Богородиці, 2001
• 
  Хрест у центрі села. Напис: «Сіє крестноє знаменіє сооружила громада Староміщини Р. Б. 1880»
• 
  Пам'ятник воїнам-односельцям, скульптор Ярослав Мотика, 1967

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., дитячий садок, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельні заклади.

Відомі люди

Народилися

• Юрій Богуславець — воював у лавах Українських Січових Стрільців,
• Іван Богуславець — булавний УПА (псевдо «Співак»)^[5], син Юрія Богуславця,
• Олег Каськів — митрофорний протоієрей, доктор Східного Канонічного Права, ректор Івано-Франківської духовної семінарії,
• Тимофій Рибак — доктор технічних наук, професор,
• Олег Покотило — доктор біологічних наук, професор,
• Павло Назар — доктор медичних наук, професор,
• Андрій Федорович — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник,
• Наталія Куліш (Ткач) — кандидат філософських наук,
• Ярослав Мотика — скульптор, Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1972),
• мати канадської англомовної письменниці та поетеси українського походження Дженіс Кулик-Кіфер^[6],
• Каміла Евальд (англ. Camille Ewald) — Каміла Гнатівна Іващук (10.03.1905—5.06.2001) — цивільна дружина американського тренера з боксу Каса Д'Амато і названа матір боксера Майка Тайсона^[7],
• Ярослав Бойко (1976—2022) — солдат 44 ОАБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни,
• Сергій Якимчук (1988—2023) — солдат 80 ОДШБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Перебували

церковні діячі

• Кир Софрон Мудрий, ЧСВВ — єпископ УГКЦ, доктор, професор, ректор Івано-Франківської Богословської Академії,
• Кир Михаїл Гринчишин, ЧНІ — єпископ УГКЦ, доктор, апостольський екзарх для українців Франції, країн Бенілюксу та Швейцарії,
• Кир Володимир Війтишин — митрополит Івано-Франківської Митрополії УГКЦ, доктор,
• Кир Василь Семенюк — митрополит Тернопільсько-Зборівської Митрополії УГКЦ.

культурно-освітні та громадські діячі

• громадський діяч Анатоль Вахнянин
• письменник та громадський діяч Іван Франко
• український історик, педагог, громадсько-політичний діяч Олександр Барвінський

Примітки

1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
2. Любомира Бойцун. Родина Барвінських // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — ч. 63 за 2010 р. (дата доступу 18 грудня 2015).
3. Кабінет Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області». kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
5. Булавний УПА «Співак». Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 19 грудня 2015. [Архівовано 2019-08-30 у Wayback Machine.]
6. Janice Kulyk Keefer. Canadian Writers, Athabasca University (en-CA) . Процитовано 10 серпня 2018.
7. Daily Mail Obits June 2001. tracingyourrootsgcny.com. Процитовано 2019-02-07 [CAMILLE EWALD].

Джерела

• Д. Блажейовський. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) / Адміністрація і парохії: англійською мовою // Львів. — Київ: КМ Академія, 2004. — Том 1. — 1003 С. — ISBN 966-518-225-0 (англ.)
• Бігус М., Уніят В. Староміщина // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 336. — ISBN 978-966-528-279-2.

Посилання

• Булавний УПА «Співак» // Vox populi (дата доступу 19 грудня 2015).
• Життєписи Слуг Божих (Отець Йосиф Грицай) // Місія Постуляційний Центр беатифікації УГКЦ (дата доступу 18 грудня 2015).
• Любомира Бойцун. Родина Барвінських // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — ч. 63 за 2010 р. (дата доступу 18 грудня 2015).
• Л. Сівкова. Село обабіч Чорного шляху // Гомін волі. — за 12 квітня 2013 р. (дата доступу 18 грудня 2015).
• Староміщина // Терен — Тернопільські експрес-новини (дата доступу 19 грудня 2015).
• Староміщина // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 260. (пол.)