Площа заказника 827 га. Перебуває у віданні Подільського лісництва Кам'янець-Подільського держлісгоспу (квартали NN20—32). За свою унікальність та живописність Постановою Ради Міністрів Української РСР за № 383 від 03.08.1978 року «Совий Яр» отримав статус державного ландшафтно-ботанічного заказника. Входить до складу національного природного парку «Подільські Товтри».
Назва
Осінні барви Подільських товтр
Назва заказника походить від назви урочища, в якому колись водилося багато сов.
Опис
Студениця перетинає товщу корало-рифового бар'єру Сового Яру, що постав з дна теплого і мілководного стародавнього Сарматського моря. Зліва і справа від річки нависли кам'яні громаддя схилів, покритих густими лісовими нетрями. На найвищих місцях біліють вапнякові останці. Жорсткі умови життя не дозволили дубам, ясенам й іншим лісовим породам зайняти їх. Тут знайшли притулок лише витривалі чагарники та чіпкі кальцеофільні трав'янисті рослини.
Ранньою весною степові пагорби вкриваються золотистими та сріблястими келихами бутонів і фіолетових квітів сону великого та сону чорніючого, золотистими голівками горицвіту весняного, а в квітні білопінним цвітом квітують чагарники: терен і глід. Влітку зростають гриби: боровики, підосичники, підберезовики і моховики. У лісі — мохи дікранум, тортула, грімія, евкладіум, які утворюють купинки біля джерел струмків і на вологих місцях, а деякі оселилися серед трав скелястих степових ділянок. Також тут можна побачити лишайники, серед яких кладонії і меланіелії.
На Хмельниччині заказник є одним із найкрасивіших та найбагатших на рослинне і тваринне розмаїття. Ландшафт урочища має велику рекреаційну принаду. Недарма жителі прилеглих сіл називають його за круті горбисті схили «Маленькою Швейцарією».
Галерея
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Совий Яр
.jpg)
