Сетеш

Село Сетеш пол. Sietesz Координати 49°59′16″ пн. ш. 22°20′45″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Переворський повіт Гміна Каньчуга Перша згадка 1375 Висота центру 266  м Населення 1624 особи (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 16 Поштовий індекс 37-206 Автомобільний код RPZ SIMC 0604531 GeoNames 759234 OSM r6778558  ·R Сетеш Сетеш (Польща) Сетеш Сетеш (Підкарпатське воєводство)

Сетеш, також Сітеч (пол. Sietesz) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Каньчуга Переворського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 1624 особи (2011^[1]).

Історія

Після захоплення Галичини поляками Оттон Пілицький надавав лицарю Вербенці село Микуличі в 1375 р., називаючи в цьому ж документі сусідні села Сетеш, Нижатичі, Острів. Тоді ж початі латинізація та полонізація місцевого українського населення лівобережного Надсяння, зокрема вже до 1391 р. утворили латинську парафію. Після смерті Оттона Пілицького всі довколишні села були у власності його доньки Ельжбети Грановської, яка 2 травня 1415 р. вийшла заміж за короля Владислава II Ягайла і Сетеш став королівською власністю. В 1515 р. село входило до каньчуцького ключа Перемишльської землі Руського воєводства. Наявна в селі церква була спалена татарами і вже не відновлена.^[2] На місці спаленої церкви збудований був уже костел.^[3]

У 1831 р. в селі залишився єдиний греко-католик, який належав до парафії Кречовичі Каньчуцького деканату Перемишльської єпархії.^[4]

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1889 р. Сетеш знаходився у Ланцутському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було 313 будинків (з них 18 на хуторі Липник і 9 на землях фільварку) і 1777 мешканців (1744 римо-католики, 1 греко-католик і 32 юдеї).

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

У селі розташований неоготичний костел, збудований у 1906—1910 роках за проектом Міхала Ковальчука. Всередині розміщено частину барокового убранства від попереднього храму. Зберігся маєток родини Ластавецьких, який походить із XVIII століття. Сучасником маєтку був парк, видозмінений у XIX ст. Збереглась родинна каплиця-усипальниця Ластавецьких із другої половини XIX ст. Неподалік села починається заповідник Гусувка.^[5]

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][6]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	810	166	530	114
Жінки	814	151	429	234
Разом	1624	317	959	348

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Apokryf Ruski(пол.)
3. Богдан Гук. Sietesza
4. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 56(лат.)
5. Moja miejscowość. Sietesz // Gazeta Jarosławska. — 26 września — 2 października 2018. — № 39 (1039). — S. 15. — ISSN 1427-7115.
6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Зовнішні посилання

• Sietesz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 601. (пол.)