Довжина Сейму становить 714 км (у межах України — бл. 250 км), площа басейну — 27 500 км². Долина асиметрична, завширшки до 4 км, місцями 9—12 км. Переважна ширина русла 80—100 м, завглибшки пересічно 4—5 м. Русло звивисте, розгалужене, супроводиться численними старицями і заплавними озерами. Правий берег високий (до 40 м), стрімкий, розчленований балками і ярами, лівий — пологий (заввишки 5—10 м). Заплава переважно лівостороння, завширшки понад 2 км. Похил річки 0,18 м/км.
Течія повільна 0,3-0,4 м/с, на перекатах — до 0,7 м/с. Висота витоку 178 м над рівнем моря, гирла — 112 м над рівнем моря. Падіння річки становить 66 м, уклон річки — 0,095 м/км. Середня витрата води поблизу Рильська в межень — 32 м³/с., середня річна витрата води поблизу с. Мутин Кролевецького району Сумської області (105 км від гирла) — 99,6 м³/сек. Живлення переважно снігове, 35-40 % стоку формується підземними водами. До 70-80 % річного стоку весняний. Мінералізація води — менш як 200 мг/л весною та 300—500 мг/л влітку.
Замерзає в кінці листопада — в грудні, скресає в кінці березня — на початку квітня. У пониззі течії річка — судноплавна.
Весняний паводок продовжується близько 70 днів.
Розташування
Бере початок на північно-західній стороні від залізничної станції Строкино[1]. Протікає через Середньоруську височину і Придніпровську низовину. Російсько-український кордон перетинає на схід від села Бояро-Лежачі. Тече переважно на захід (місцями змінюючи напрямок на південний або північний). У пригирловій частині тече переважно на північний захід. Впадає до Десни на схід від села Мале Устя, що на південний схід від смт Сосниці.
Міст через річку в районі села ХижкиСейм біля села Долинського, Сосницький р-н, Чернігівська обл.
На високих берегах річки часто трапляються нірки берегових ластівок. Вони живуть переважно великими колоніями. У деяких місцях на обривистому березі можна нарахувати до тисячі і більше нірок. На заплавних луках біля річки, в озерцях живуть сірі та білі чаплі, також сюди на харчування прилітає багато лелек, які гніздяться звичайно в навколишніх селах. Інколи на річці можна бачити диких качок та гусей.
Ссавці
У річці живе річковий бобер, про це свідчать характерно повалені дерева (зріз має форму конуса), які можна бачити на березі. Проте основним місцем, де він будує свої дамби, є невеликі притоки Сейму.
14 серпня 2024 року на відстані 8,2 км від кордону з РФ по руслу річки поблизу населеного пункту Манухівка вперше зафіксовано масовий мор риби вниз по течії річки від кордону. Конотопським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області відкрите кримінальне провадження. Дослідження показали, що у всіх досліджуваних створах кисень практично відсутній і становить менше одиниці, при нормі 6. У деяких місцях несистемне перевищення вмісту пестицидів у пробах води коливається від 1,5 до 7 разів. Перевищення гранично-допустимої концентрації марганцю від 3 до 23 разів. Високий рівень марганцю у воді є характерним наслідком гниття та розкладу мертвої риби. Збудників інфекційних хвороб не виявлено. Припускалося, що Російська Федерація могла навмисне зробити скиди, щоби спричинити екологічне лихо[2].
10 вересня 2024 року, під час пресконференції, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що причиною забруднення річки Сейм і замору риби став російський цукровий завод у смт Тьоткіно Курської області, який скинув у воду нечистоти[3]. Згідно даних української сторони, протягом 7-9 діб завод скинув у річку близько 5,7 тисячі тонн продуктів переробки цукру[4].
До 15 вересня 2024 року отруєна вода дісталась Київської області, за 336 км вниз за течією від міста впадіння Сейму в річку Десна[5].
Лозовіцький П. С. Екологічне оцінювання якості води Сейму на кордоні з Росією та транскордонне перенесення речовин стоком [Текст] / П.С Лозовіцький, А. П. Лозовицький // Екологічні науки. 2015. № 10. С.62-83.
