Сейм Республіки Польща

Сейм Республіки Польща пол. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej
X скликання
Загальна інформація:
Юрисдикція:	Польща
Тип:	нижня палата
Частина від:	Національні збори Польщі
Палати:	член Сейму Польщі Віце-маршал Сейму Республіки Польща
Дата заснування:	1493
Структура:
Депутатів:	460
Політичні групи:	Право і справедливість (194)      Громадянська коаліція (157)      Польща 2050 (33)      Польська селянська партія (32)      Лівиця (26)      Конфедерація (18)
Маршалок:	Шимон Головня, (Польща 2050) з 13 листопада 2023
Віцемаршалки:	Дорота Нєджела, (Громадянська коаліція) Моніка Вєліховска, (Громадянська коаліція) Пйотр Згожельскі, (Польська селянська партія) Влодзімєж Чажасти, (Лівиця) Кшиштоф Босак, (Конфедерація) вакантно, (Право і справедливість) з 13 листопада 2023
Вибори:
Останні вибори:	15 жовтня 2023
Наступні вибори:	не пізніше 2027 року
Виборча система:	пропорційна з відкритими списками
Термін:	4 роки
Адреса:
Адреса:	вул. Вєйська, 6, Варшава
Офіційний вебсайт:
sejm.gov.pl
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сейм Республіки Польща

Сейм Республіки Польща (пол. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej) — нижня палата Національних зборів Республіки Польща, представляє законодавчу владу держави. Сейм у сучасному вигляді був створений у 1989 році, після краху комуністичного режиму в Польщі.

Історія

Будівля сейму

Сейм (Вальний сейм) у Великому Князівстві Литовському як центральна установа представницького і станового характеру існував з кінця 15 століття, але до його остаточного оформлення як представництва одного шляхетського стану дійшло лише 1564 року; його компетенції стикалися з компетенціями Панів-Ради та Великих князів, при чому головною функцією сейму були справи законодавства й державних податків.

Після Люблінської унії 1569 року вальний сейм Великого Князівства Литовського і Сейм Королівства Польського, що існував уже з 14 століття, об'єдналися у спільний сейм всієї Республіки Обох Націй (Речі Посполитої). Це був найвищий законодавчий орган, сформований з короля, Сенату і Палати послів (вона мала вирішальний вплив), обраних шляхтою на сеймиках. Прийнятий у Сеймі принцип одностайності, доведений з часом до права одного посла зірвати своєю незгодою (лат. liberum veto) всю працю сейму, привів у 18 столітті до паралічу польського сейму і держави.

Звичайні (ординарні) сейми збиралися раз на два роки на зміну у Варшаві (двічі) і Городні (Гродні, один раз). Крім них існували ще надзвичайні (екстраординарні) сейми: конвокаційні (під час безкоролів'я), елекційні для вибору короля (в них брала участь вся шляхта) й коронаційні (у Кракові).

З уведенням автономії в деяких краях Австрії з 1861 по 1918 рік діяли крайові сейми в Галичині й на Буковині; до їхньої діяльності належали справи освіти, сільського господарства та інших, які їм передав Райхсрат (віденський парламент). Через куріальні вибори, вплив українських послів у крайових сеймах був обмежений.

За конституцією 1921 року назву сейм у Польщі мала палата послів з дуже широкими правами. Вони були обмежені після так званого травневого перевороту Пілсудського у 1926 році, а ще більше обмежені за конституцією з 1935 року, яка збільшила компетенції сенату.

Від завершення Другої світової війни і до 1989 року сеймом називався однопалатний парламент соціалістичної Польщі.

Протести 2016 року

У грудні 2016 року у Польщі проходили мітинги на захист демократії. Основна причина — рішення Сейму заборонити журналістам вільно переміщуватися і вільно висвітлювати події в парламенті із січня 2017 року.^[1]

Сучасне становище

З 1989 року Сейм являє собою нижню палату Національної Асамблеї Республіки Польща; верхньою палатою знову став сенат.

Повноваження

Законодавча функція

Це основна функція Сейму, яка здійснюється шляхом прийняття законопроєктів (зокрема про державний бюджет) і постанов, а отже, визначення основних напрямків діяльності держави. Крім того, відповідно до статуту Сейм уповноважує Президента ратифікувати та припиняти певні міжнародні угоди. У межах цієї функції можна також виділити конституційну функцію, тобто встановлення конституційних норм, найважливіших і основоположних для даної правової системи та державного устрою.

Кадрова функція

Вона полягає в безпосередньому призначенні та звільненні конституційних органів держави та осіб, які входять до складу цих органів.

Основним елементом здійснення кадрової функції є висловлення довіри Раді міністрів, а в особливому випадку – право самостійного призначення уряду (у разі висловлення недовіри).

Сейм обирає та призначає на посади:

• заступника голови та членів Державного Трибуналу
• суддів Конституційного трибуналу
• членів Національної ради юстиції
• 2 членів Національної ради з питань телерадіомовлення
• 3 членів Національної медіа ради
• 3 членів Ради з монетарної політики
• Омбудсмена
• Омбудсмен у справах дітей
• Голову Вищої контрольної палати
• Голову Національного банку Польщі за дорученням Президента Республіки Польща
• Голову Управління захисту персональних даних
• членів Колегії Інституту національної пам’яті
• члени Ради охорони праці.

Контрольна функція

Контрольна функція стосується уряду та підлеглої йому адміністрації та полягає в можливості незалежного визначення Сеймом фактичного стану справ у справах, що стосуються цих суб’єктів (зокрема, стану основних сфер суспільного життя) та порівняння його із встановленим законом станом. Це також може стосуватися контролю політики, що проводиться в певній сфері (наприклад, зовнішньої політики).

Одним із інструментів контролю уряду з боку Сейму є право висловити конструктивний вотум недовіри уряду або висловити недовіру конкретному міністру.

Особливим видом контролю є призначення слідчої комісії для розслідування конкретної справи.

Серед індивідуальних, парламентських форм парламентського контролю виділяють інтерпеляції та депутатські запитання. Депутат направляє їх прем'єр-міністру, міністрам, голові Вищої контрольної палати, які зобов'язані відповісти на них протягом 21 дня.

Структура

Складається з 460 послів (депутатів), які обираються строком на чотири роки на загальних, рівних, прямих і пропорційних виборах при таємному голосуванні.

Див. також

• Сенат Республіки Польща^[2]
• Комплекс будівель Сейму Республіки Польща

Примітки

1. Протести в Польщі: що саме заборонять журналістам у парламенті. dw.com. 17.12.2016. Архів оригіналу за 18 грудня 2016. Процитовано 27 березня 2022. 
2. Prace // Senat Rzeczypospolitej Polskiej [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Посилання

• Sejm Rzeczypospolitej Polskiej [Архівовано 13 лютого 2009 у wayback.archive-it.org] (офіційний сайт) (пол.)

Портал «Польща»   Портал «Політика»