Село Світлогірське розташоване в центральній частині області над річкою Мокра Сура. З північного боку межує з смт Кринички і селом Суворовське. На південь від села розташоване озеро Сурське. Через село проходять автомобільні дороги М30 (E50), Т 0430 і Т 0439.
Історія
Поселення на місці сучасного села були засновані у першій половині 19 століття[1].
Одне село мало назву Симперівка від першого власника — поміщика Симперіва. Згодом село викупили Лукашевичі і перейменували його на Кинь-Ґрусть, в пам'ять про парк Кинь-Ґрусть на Київщині, який вони були змушені продати за борги. Село було центром Киньгрустської волості. 1886 року тут проживало 165 осіб, 33 двори, церква, школа, недільний базар.
Друге село — Іванівка, де було зведено церкву на честь престольного свята Зачаття Анною Пресвятої Діви Марії (22 грудня). 1922 року обидва поселення були об'єднані в одне село яке було назване на честь церкви в Іванівці Ганно-Зачатівкою.
Наприкінці 1920 — х років Ганно-Зачатівка була центром сільської ради, куди входили населені пункти: село Ганно-Зачатівка, слободи Кинь-Ґрусть, Ново-Воскресенська, хутори Многотрудний, Панова, Даріївка, виселок Червоний Промінь та радгосп Червона Лінія[2]. У 1930-ті роки сільську церкву було закрито і знесено.
На території сільради було створено колгоспи: «Нове Життя», «Прямий Шлях», «Пролетар»[3].
У 1937 році було зруйновано сільську церкву. В період радянської влади у селі була розміщена центральна садиба колгоспу «ім. ХХ з'їзду КПРС».
Указом Президії Верховної Ради УРСР від 7 лютого 1983 року Ганно-Зачатівку перейменовано на Світлогірське[4].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1986 осіб, з яких 950 чоловіків та 1036 жінок.[5]
Га́нно-Зача́тівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.363