Сари-Шаган — військовий полігон в Казахстані, розташований на захід від селища Саришаган та озера Балхаш. З 1996 року орендується Міністерством оборони Російської Федерації.
На території полігону розташовано військовий аеродром «Камбала» і кілька покинутих ґрунтових аеродромів. Через полігон також проходить автомобільна дорога Єкатеринбург — Алма-Ата.
Історія
Будівництво полігону було розпочато у 1956 році[1] в зв'язку з розробкою системи протиракетної оборони (ПРО) Система А. Основними критеріями вибору місцевості були, як і при закладанні ракетних полігонів Капустин Яр і Байконур, наявність малозаселеної рівнинної місцевості, велика кількість безхмарних днів.
У часи СРСР займав 81 200 км (у тому числі 49 200 км на території Карагандинської області КазРСР) і мав офіційну назву «Державний науково-дослідний та випробувальний полігон № 10» Міністерства оборони СРСР (МО СРСР)[2].
4 березня 1961 року на полігоні експериментальним комплексом ПРО «Система „А“» вперше у світі збито боєголовку балістичної ракети.
У жовтні 1961 року та жовтні 1962 року над полігоном у ході комплексних випробувань, зроблено 5 ядерних вибухів на висотах від 80 км до 300 км.
Сучасний стан
У 1990-х роках більшість об'єктів полігону виведено з експлуатації та занедбано, у наступні роки їх розграбували мародери, а обладнання демонтовано.
Станом на 2014 рік, через спірний правовий статус покинутих майданчиків полігону, ці території не рекультивовані, захаращені залишками будівель та споруд, забруднені відходами життєдіяльності полігону. У 1996 році підписано договір між урядом Російської Федерації та урядом Республіки Казахстан про оренду випробувального полігону Сари-Шаган[3], за яким Росія брала частину площі полігону в оренду.
Фактично територія полігону не охороняється. Відсутні будь-які позначення меж полігону, немає інформаційних знаків та щитів. Для отримання ж офіційного дозволу, за наявності всіх необхідних документів, потрібні багато місяців. А місцеве населення заробляє собі на життя збираючи брухт і «добуваючи» будматеріали[4][5].
ЗМІ повідомляли про кілька випадків виявлення населенням залишків озброєнь, наприклад про знайдені в 2005 році кинуті бочки з напалмом (радянська військова назва — «вогнесуміш»)[4].
У зв'язку з розвалом радянської оборонної промисловості та у зв'язку зі скороченням обсягів російських програм ПРО та ПКО з кінця 1990-х років випробування ракет на полігоні проводяться лише один-два рази на рік. Зокрема, у грудні 2010 року проведено навчальні стрільби ракетою «Тополь»[6][7]. Регулярну навчальну діяльність на полігоні ведуть військові частини Міністерства оборони Казахстану.
24 жовтня 2012 на полігоні умовну ціль знищив прототип нової російської балістичної ракети з мобільною пусковою установкою РС-26 «Рубіж», запущений з полігону «Капустін Яр» в Астраханській області Росії[8].
4 березня 2014 року міжконтинентальна балістична ракета РС-12М «Тополь», запущена з полігону «Капустін Яр», вразила ціль на полігоні[9].
У 2016 році ратифіковано російсько-казахстанську угоду, яка встановила нові межі полігону, виключивши з нього деякі ділянки[10].
На початку 2017 року проведено модернізацію експериментальної випробувальної бази полігону. Доставлено комплекси оптико-електронних систем наземного базування «Берет-М», оптико-електронні станції траєкторно-вимірювального комплексу «ОЕС ТВК», оптико-електронні станції «Сажень-ТМ», антенні комплекси приймання телеметричної інформації АП-4, сучасні приймальні станції та апаратуру системи єдиного часу.
Примітки
Посилання
