Оборонне виробництво

Робітники збирають пістолети Browning-Inglis Hi-Power на заводі John Inglis munitions plant, Канада, квітень 1944

Виробництво танку 1977 р.

Оборонне виробництво — галузь виробництва (промисловості) держави, яка є сукупністю науково-дослідних, випробувальних установ, організацій й виробних підприємств, які виконують розробку, випробування, виробництво й утилізацію озброєння, військової й спеціальної техніки й іншого майна для збройних сил (силових структур) держави.

Є основою військової економіки держави, може також називатися оборонною промисловістю.

Окремі автори звужують поняття оборонне виробництво показуючи його найважливішою, але не єдиною складовою оборонно-промислового комплексу^[1].

Склад

• розробка озброєння й військової техніки (НДДКР);
• виробництво озброєння й військової техніки (одиничних зразків й масово після прийняття на оснащення);
• випробування озброєння й військової техніки;
• поставка (продаж) озброєння й військової техніки;
• ремонт озброєння й військової техніки;
• обслуговування^[en] озброєння й військової техніки;
• утилізація озброєння й військової техніки;

Галузі

Галузі оборонного виробництва:

1. Виробництво ядерної зброї;
2. Ракетно-космічна промисловість;
3. Авіаційна промисловість;
4. Військове суднобудування;
5. Бронетанкова промисловість;
6. Виробництво стрілецького озброєння та боєприпасів;
7. Виробництво артилерійського озброєння;

Об'єкти оборонного виробництва

Об'єктами оборонного виробництва є^[2]:

1. Всі підприємства, які виробляють системи й елементи озброєння, вибухові й отруйні речовини, розщеплювані й радіоактивні матеріали, ракетні носії, космічні й літальні апарати, військове спорядження, підприємства й об'єкти, які забезпечують обслуговування, запуск та супровід космічних апаратів, які здійснюють науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи в зазначених галузях — незалежно від обсягів військових замовлень;
2. Захищені робочі приміщення запасних пунктів управління всіх органів державної влади, а також об'єкти зв'язку й інженерної інфраструктури, які призначені для використання в особливий період.

За країнами

СРСР

В оборонній промисловості СРСР на 1991 рік було близько 1 100 установ й підприємств (НДІ, заводів, фабрик) з кількістю працюючих на них більше за 9 000 000 осіб.

Росія

В оборонному виробництві Росії зайнято близько 2 500 000 — 3 000 000 осіб.^[3]

Найбільші у світі експортери зброї

Нижче наведені оцінки зі Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру.

Місце у 2012-2016 р.	Постачальник	Експорт зброї
1	США	47,169
2	Росія	33,186
3	КНР	8,768
4	Франція	8,561
5	Німеччина	7,912
6	Велика Британія	6,586
7	Іспанія	3,958
8	Італія	3,823
9	Україна	3,677
10	Ізраїль	3,233

Найбільші у світі імпортери зброї

Нижче наведені оцінки зі Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру.

Місце у 2012-2016 р.	Одержувач	Імпорт зброї
1	Індія	18,239
2	Саудівська Аравія	11,689
3	ОАЕ	6,593
4	КНР	6,381
5	Алжир	5,312
6	Туреччина	4,721
7	Австралія	4,636
8	Ірак	4,598
9	Пакистан	4,494
10	В'єтнам	4,273

Див. також

• Воєнно-промисловий комітет
• Офсет
• Оборонно-промисловий комплекс
• Оборонно-промисловий комплекс СРСР^[ru]
• Оборонно-промисловий комплекс Росії
• Оборонно-промисловий комплекс Білорусі
• Оборонно-промисловий комплекс України
• Оборонно-промисловий комплекс США^[ru]
• Список 100 найбільших світових компаній ВПК (2013)

Примітки

1. Лесин А. В., Щерба А. Н. Концепция ВПК в книге Н. С. Симонова «Военно-промышленный комплекс СССР в 1920-е — 1950-е годы: темпы экономического роста, структура, организация производства и управление» и других новейших трудах российских исследователей // КЛиО : Журнал для учёных / Санкт-Петербургский государственный технический университет. — СПб. : Изд-во СпбГТУ, 1998. — № 1. — С. 278.
2. Викторов И. С., Алексеева Д. Г., Бут Н. Д. Объекты оборонного производства // Государственная собственность в Российской Федерации. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2004. — С. 468. — 573 с. — 700 екз. — ISBN 5-224-04645-9.
3. Russian defense industry production up 2,5 % in 1Q09 Сайт РИА Новости. Архів оригіналу за 11 червня 2009. Процитовано 31 травня 2017.

Література

• Большая советская энциклопедия (БСЭ), Третье издание, «Советская энциклопедия»1969—1978 в 30-ти томах;
• Советская военная энциклопедия : [в 8 т.] / председ. Гл. ред. комиссии А. А. Гречко [т. 1, 8], Н. В. Огарков [т. 2–7]. — М. : Военное изд-во М-ва обороны СССР, 1976–1980. (рос.)
• Военный энциклопедический словарь (ВЭС), М., Воениздат, 1984 г., 863 стр. с иллюстрациями (ил.), 30 листов (ил.);
• «Военный энциклопедический словарь» (ВЭС), М., Воениздат, 2007 г.;
• Григорьев М. Н., Е.Ю. Краснова; Маркетинг продукции военного назначения : учебник/ Издательство Инфо-да, - Спб., 2011. — С.435 — ISBN 978-5-94652-344-8
• Постановление Правительства Российской Федерации от 7 апреля 2008 года № 252 «О перечне специальностей среднего профессионального образования для подготовки специалистов в сферах обороны, оборонного производства, внутренних дел, безопасности, ядерной энергетики, транспорта и связи, наукоемкого производства в федеральных государственных образовательных учреждениях среднего профессионального образования»

Посилання

• Текст Конституции России на официальном сайте Президента России [Архівовано 4 березня 2020 у Wayback Machine.]
• Федеральный закон, от 13 апреля 1998 года, № 60-ФЗ, «О конверсии оборонной промышленности в Российской Федерации» [Архівовано 13 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• СССР. Промышленность. [Архівовано 14 травня 2016 у Wayback Machine.]
• Информационное агентство ТС ВПК — мониторинг текущего состояния и анализ перспектив развития оборонно-промышленного комплекса России
• Новости ВПК [Архівовано 3 червня 2017 у Wayback Machine.] — ежедневные обзоры новостей ВПК России и других стран мира
• Прорыв на мировой рынок вооружений [Архівовано 30 квітня 2010 у Wayback Machine.], «Россия в глобальной политике». № 2, Март — Апрель 2008
• Брако-разводный контракт «Новая газета», 27.02.2008 — 8 крупнейших провалов ВПК
• Карта ОП России [Архівовано 4 червня 2017 у Wayback Machine.]
• Russian defense industry production up 2,5 % in 1Q09 Сайт РИА Новости. [Архівовано 11 червня 2009 у Wayback Machine.]