Росс 154 (лат. Ross 154, інше позначення — V1216 Sgr) — зоря в сузір'ї Стрільця, червоний карлик. Є однією з найближчих зір (дев'ятою за відстанню). Неозброєним оком її не видно.
Уперше зорю Росс 154 зазначив у каталозі американський астроном Френк Елмор Росс 1925 року; вона увійшла до його четвертого переліку нових змінних зір[8]. 1926 року, порівнявши її положення з положенням на фотографічних пластинах, отриманих раніше іншим американським астрономом, Едвардом Емерсоном Барнардом, Росс додав зорю до свого другого переліку зір, власний рух яких вдається виміряти[9]. Первинну величину паралаксу — 0,362 ± 0,006 кутових секунд — виміряв 1937 року Волтер О'Коннелл (Walter O'Connell), скориставшись фотографічними пластинами, отриманими за допомогою Єльського телескопа в Йоганнесбурзі (Південна Африка). Ці вимірювання свідчили, що зоря є шостою за відстанню від Сонця серед відомих на той час зір[10].
Росс 154 — тьмяна й відносно холодна зоря (червоний карлик) спектрального класу M3,5 V. Розташована на відстані приблизно 9,69 світлового року від Сонця[11]. Це найближча зоря в південному сузір'ї Стрільця.
Належить до зір головної послідовності. Має видиму зоряну величину 10,44[12]. В ідеальних умовах спостереження Росс 154 потребує телескопа з апертурою щонайменше 6,5 см (3 дюйми)[13].
Світність зорі становить 0,0038 сонячної, маса — 17 % маси Сонця, діаметр — 24 % сонячного[14], температура поверхні — 3105 K[15]. За оцінками, вік зорі становить менше одного мільярда років[5рус]. Росс 154 є спалахуючою зорею типу UV Кита. Спостереження за допомогою Космічної рентгенівської обсерваторії Чандра свідчать, що інтенсивність випромінювання Росс 154 у рентгенівському діапазоні дорівнює сонячній або навіть перевищує її. Позначення в каталозі змінних зір — V1216 Стрільця.
Виявилося, що зоря Росс 154 є спалахуючою зорею типу UV Кита (відомою також під назвою Лейтен 726-8 B), для якої середній інтервал між максимумами спалахів становить приблизно дві доби[16]. Перші ознаки змінності спостерігали в Австралії 1951 року, коли зоряна величина Росс 154 зросла на 0,4m[17]. Зазвичай під час спалаху яскравість зорі збільшується на 3–4 величини[18].
Потужність магнітного поля на поверхні зорі оцінюється в 2,2 ± 0,1 кілогауса[19].
Росс 154 є джерелом рентгенівського випромінювання, яке було зафіксоване кількома рентгенівськими обсерваторіями. Стабільне рентгенівське випромінювання становить близько 9 × 1027 ерг−1[20]. Рентгенівське випромінювання зорі під час спалаху спостерігалося Обсерваторією Чандра; під час спалаху його потужність становила 2,3 × 1033 ерг[20].
Спектральний клас M3,5V[12] є ознакою того, що цей червоний карлик генерує енергію шляхом злиття ядер атомів водню у ядрі зорі. За оцінками, яскравість Росс 154 становить лише 0,38 % сонячної[21]. На противагу Сонцю, у якому конвекція відбувається лише в зовнішніх шарах, у червоного карлика такої малої маси в конвекції бере участь усе тіло зорі[22]. Відносно висока швидкість обертання свідчить, що Росс 154, найімовірніше, є молодою зорею з оцінюваним віком менше мільярда років[20]. Металічність зорі становить приблизно половину сонячної[20].
Жодних супутників малої маси на орбіті навколо Росс 154 не виявлено[23]. Не знайдено також ознак надлишкового інфрачервоного випромінювання, яке вказувало б на наявність навколозоряного пилу. Такі уламкові диски рідко зустрічаються в системах зір спектрального класу M із віком більше 10 мільйонів років, оскільки впродовж цього часу зоряний вітер встигає їх розвіяти[24].
Складники вектора просторової швидкості Росс 154 становлять: [U; V; W] = [–12,2; –1,0; –7,2] км/с[25]. Зоря не входить до складу жодної рухомої групи зір[26] й обертається навколо центра Чумацького шляху на відстані 27,65–30,66 тисяч світлових років (8,48–9,40 кілопарсек) від нього орбітою з ексцентриситетом 0,052[27]. Її невелика просторова швидкість відносно Сонця вказує на те, що вона є зорею Покоління I[28]. Найближче до Сонця Росс 154 підійде приблизно через 157 000 років, наблизившись до відстані 6,39 ± 0,10 св. року (1,959 ± 0,031 парсек)[29].
Перелічені нижче зоряні системи розташовані на відстані в межах 10 світлових років від Росс 154:
{{cite web}}
|description=
{{citation}}