Пінюг

селище міського типу Пінюг
рос. Пинюг
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Кіровська область
Муніципальний район	Підосиновський район
Поселення	Пінюзьке міське поселення
Код ЗКАТУ:	33232557000
Код ЗКТМО:	33632157051
Основні дані
Час заснування	1895
Статус селища міського типу	1964
Населення	1869 осіб (2017)
Поштовий індекс	613920
Телефонний код	+7 833 51
Географічні координати:	60°15′00″ пн. ш. 47°46′57″ сх. д.
Вебсторінка	pinyg.ru
Мапа
Пінюг Пінюг

Піню́г (рос. Пинюг) — селище міського типу у складі Підосиновського району Кіровської області, Росія. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Пінюзького міського поселення.

Зовнішні відеофайли
Пінюг
	Кладовище угорських військовополонених
	Автоподорож по Пінюгу
	Пінюгу 116 років

Населення

Населення становить 1869 осіб (2017^[1]; 1953 у 2016^[2], 2037 у 2015^[3], 2155 у 2014^[4], 2222 у 2013^[5], 2295 у 2012^[6], 2344 у 2010^[7], 4121 у 2009^[8], 3006 у 2002^[9], 4020 у 1989^[10], 5093 у 1979^[11], 6816 у 1970^[12], 8087 у 1959^[13]).

Історія

Пінюг заснований 1895 року при будівництві залізниці Перм-Вятка-Котлас як залізнична станція Пінюг. Тоді вона входила до складу Нікольського повіту Вологодської губернії. 1908 року при станції було відкрите Пінюзьке залізничне недільне училище для дорослих, яке утримувалось за кошти Пермської залізниці. В роки Другої світової війни тут перебували угорські військові полонені, про що свідчить великий цвинтар, який лишився до сьогодні. Статус селища міського типу поселення отримало 1964 року.

Примітки

1. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
2. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2016 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
3. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
4. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
5. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
6. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
7. Всероссийская перепись населения 2010 года: Кировская область - сводная таблица районов и городских округов — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
8. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
9. Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
10. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу — Всесоюзний перепис населення 1989 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 20 жовтня 2006.]
11. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу — Всесоюзний перепис населення 1979 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 21 травня 2012.]
12. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу — Всесоюзний перепис населення 1970 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 28 лютого 2011.]
13. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу — Всесоюзний перепис населення 1959 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 26 травня 2011.]

Посилання

• На Вікімапії