PROFILBARU.COM

Південні кхмери або Нижні кхмери
Південні кхмери або Нижні кхмери
Кількість	2,5 млн
Ареал	В'єтнам (1,3 млн); Камбоджа (1,2 млн); США (30 тис.); Франція (3 тис.); Австралія (1 тис.); Інші країни (6 тис.)
Мова	Кхмерська; В'єтнамська;
Релігія	буддизм-тхеравада (95 %), християнство (католицизм) 5 %

Південні кхмери або нижні кхмери (кхмер. ជនជាតិខ្មែរក្រោម, Chónchéatĕ Khmêr Kraôm; в'єт. người Khơ-me Crộm, Người Cao Miên) — етнічні кхмери, які проживають у так званому південно-західному регіоні (в'єт. Tây Nam Bộ) В'єтнаму. У В'єтнамі вони визнані однією з п'ятдесяти трьох етнічних меншин країни: в'єт. Người Khmer та Người Cao Miên (обидва варіанти буквально означають «кхмерський народ»).

Кхмерською мовою «кром» (ក្រោម kraôm) означає низький або нижчий. Це слово додають, щоб відрізняти їх від кхмерів Камбоджі. Більшість нижніх кхмерів живе в дельті Меконгу, південному низинному регіоні В'єтнаму, що належить до історичної Камбоджі й займає площу 89 000 км² навколо сучасного міста Хошимін. До приєднання цієї області до В'єтнаму за династії Нгуєн на початку XVIII століття вона була крайньою південно-східною територією Кхмерської імперії^[1]^[2].

Південні кхмери є членами Організації непредставлених націй і народів з 15 липня 2001 року^[3].

За даними американської організації Human Rights Watch (HRW), «народ південних кхмерів стикається з серйозними обмеженнями свободи вираження поглядів, зборів, асоціацій, інформації та пересування»^[4].

Походження

Південні кхмери етнічно ототожнюють себе з кхмерами, які існують як окремий народ принаймні з кінця восьмого століття та заснування Кхмерської імперії Джаяварманом II у 802 році^[5]. Південні кхмери зберігають глибокі мовні, релігійні, звичаєві та культурні зв'язки з Камбоджею^[6]. Регіон дельти Меконгу понад 800 років був невід'ємною частиною Кхмерської імперії та кхмерського королівства з економічним центром у місті Прей-Нокор, нині Хошимін, що постало після неї^[7].

Демографія

Більшість південних кхмерів живе у Південному В'єтнамі. За даними уряду В'єтнаму (перепис 2019 року), у В'єтнамі проживає 1 319 652 кхмерів^[8].

Розподіл кхмерських кромів у В'єтнамі
Провінція	Осіб	% населення провінції	% від усіх кхмерів
Шокчанг	362 029	30,18 %	27,43 %
Чавінь	318 231	31,53 %	24,11 %
К'єнзянг	211 282	12,26 %	16,01 %
Анзянг	75 878	<10 %	5,74 %
Бакльєу	73 968	<10 %	5,60 %
Біньзионг	65 233	<10 %	4,94 %
Хошимін (місто)	50 422	<10 %	3,82 %
Камау	26 110	<10 %	1,98 %
Донгнай	23 560	<10 %	1,79 %
Віньлонг	22 630	<10 %	1,72 %

Оцінки в інших країнах значно різняться. Федерація південних кхмерів Кампучії стверджує, що всього налічується близько 7 млн нижніх кхмерів^[9]. Значна кількість в'єтнамських кхмерів утекла до Камбоджі, за оцінками одного з джерел їх там проживає приблизно 1,2 млн^[10].

В інших країнах світу налічується приблизно 40 000 емігрантів із числа нижніх кхмерів, що проживають зокрема в Сполучених Штатах (30 000), Франції (3 000), Австралії (1 000), Канаді (500)^[10]. Громади південнокхмерських емігрантів у США розселені поблизу Філадельфії в штаті Пенсільванія, а також у штаті Вашингтон^[11].

Примітки

↑ Reconceptualizing Southern Vietnamese History from the 15th to 18th Centuries Competition along the Coasts from Guangdong to Cambodia by Brian A. Zottoli. University of Michigan. Процитовано 26 червня 2015.
↑ Mak Phœun: Histoire du Cambodge de la fin du XVIe au début du XVIIIe siècle - According to Cambodian oral tradition, the marriage was because a weak Cambodian king fell in love... (PDF). Michael Vickery’s Publications. Процитовано 30 червня 2015.
↑ Khmer Krom. Unrepresented Nations and Peoples Organization. 30 січня 2018. Процитовано 26 квітня 2019.
↑ Khmer Krom in Cambodia Mark Loss of Their Homeland. Radio Free Asia. 4 червня 2013. Процитовано 16 вересня 2016.
↑ Stuart-Fox, William, The Murderous Revolution: Life & Death in Pol Pot's Kampuchea, Alternative Publishing Co-Operative Limited, 1985, pp. 6.
↑ Reconstituting the "Un-Pereson": The Khmer Krom & The Khmer Rouge Tribunal. Singapore Year Book of International Law and Contributorsb. Процитовано 16 вересня 2016.
↑ Memorandum By Cambodia on Her Territories in South Viet-Nam... (PDF). caraweb. Архів оригіналу (PDF) за 9 вересня 2016. Процитовано 16 вересня 2016.
↑ General Statistics Office of Vietnam (2019) (PDF) (англ.). Процитовано 26 вересня 2023.
↑ The Culture of the Khmer-Krom. KKF | Khmers Kampuchea-Krom Federation. 29 грудня 2012.
↑ ^а ^б Khmer Krom People Statistics. KKF | Khmers Kampuchea-Krom Federation. Khmers Kampuchea-Krom Federation (KKF). 3 січня 2006. Процитовано 26 квітня 2019.
↑ Chan, Sucheng (2003). Not just victims: conversations with Cambodian community leaders in the United States. Kim, Audrey U. Urbana: University of Illinois Press. с. 265. ISBN 025202799X. OCLC 49942929.