Прогон

Прогон
Володар Круї
Початок правління:	1190
Кінець правління:	1198
Спадкоємець:	Джин Прогоні
Дата народження:	12 століття
Дата смерті:	1198
Діти:	Джин Прогоні, Димітрі Прогоні
Династія:	Династія Прогонів

Прогон^[a] був першим відомим по імені албанським правителем, архонтом фортеці Круя (сучасна Круя) та її околиць, відомих як Князівство Арбанон. Він правив між 1190 і 1198 роками. Наступниками Прогона стали його двоє синів, Джин та Димітрі.

Життя

Землі якими правив Прогон були першою албанською державою в середніх віках.^[1][2][3] Мало відомо про архонта Прогона який був першим правителем Круї та її околиць,^[4] між 1190 і 1198 рр.^[5] Фортеця Круя і її довколішні землі знаходились у власності родини Прогонів, тож після смерті Прогона їх успадкували його син Джин, а згодом і Димітрі.^[6] До 1204 року Арбанон був автономним князівством Візантійської імперії.^[7] Прогон згадується разом зі своїми двома синами у написі з монастиря Святої Марії в Тріфандіні на півночі Албанії.^[8] Титул архонт яким послуговувався Прогон, як і титул Димітрія: пангіперсебастос вказують на їх залежність від Візантії.^[9]

Сім'я

• Прогон (засновник), архонт Круї, правив у 1190—1198
  • Джин Прогоні, правив у 1198—1208
  • Димітрі Погоні, правив у 1208—1216, чоловік Комнени Неманіч, дочки сербського великого князя а згодом короля Стефана Неманича (правив 1196—1228).^[10][11][12] Цей шлюб призвів до союзу а згодом і васалації Князівства Арбанон Сербією на тлі конфлікту з Венеційською республікою.

Анотації

1. ^ Ім'я: Його ім'я можна писати як Прогон чи Прогонос (грец. Προγονος^[13]). На його честь названо Династію Прогонів.

Примітки

1. Clements 1992, p. 31 «By 1190, Byzantium's power had so receded that the archon Progon succeeded in establishing the first Albanian state of the Middle Ages, a principality»
2. Pickard-Çeliku 2008, p. 16
3. Norris 1993, p. 35
4. Fine, p. 51
5. Frashëri 1964, p. 42 «The territories of this principality extended over the present- day districts of central Albania. Its capital was at Kruja. The first ruler of the Principality of Arberia was Archon Progon (1190—1198) about whose life and doings we know..»
6. Anamali-Prifti 2002, p. 215
7. Ellis, p. 134
8. Curta, p. 340
9. Abulafia, p. 780
10. Jordan 2003, p. 114
11. Frashëri 1964, p. 43
12. Bogdanović-Samardžić 1990, p. 37: «Димитрије Прогон се назива „архонтом Арбанаса“ и ступа у међународне везе — са Дубровником, Венецијом и, најзад немањићком Србијом; ожењен је Комнином, кћерком Стефана Првовенчаног.»
13. Byzantinische Zeitschrift, p. 305

Джерела

• Kristo Frashëri (1964), The history of Albania: a brief survey. Publisher: s.n.
• John Clements (1992), Clements' encyclopedia of world governments, Volume 10, Publisher: Political Research, inc.
• Donald MacGillivray Nicol (1986), Studies in late Byzantine history and prosopography Volume 242 of Collected studies Variorum reprints ; CS242 Volume 242 of Variorum reprint. Illustrated edition. Variorum Reprints, ISBN 0-86078-190-9, 9780860781905
• Donald MacGillivray Nicol (1957), The despotate of Epiros, Blackwell
• Thalóczy-Jireček-Sufflay (1913), Acta et diplomata res Albaniae mediae aetatis illustrantia: Collegerunt et digesserunt dr Ludovicus de Thalóczy, dr Constantinus Jireček et dr Emilianus de Sufflay, Volume 1, Editors: Lajos Thallóczy, Konstantin Jireček, Emil von Sufflay. Publisher: typis A. Holzhausen
• Anamali, Skënder and Prifti, Kristaq. Historia e popullit shqiptar në katër vëllime. Botimet Toena, 2002, ISBN 99927-1-622-3
• The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest Author John Van Antwerp Fine Edition reprint, illustrated Publisher University of Michigan Press, 1994 ISBN 0472082604, 9780472082605
• Fontes Fontes, Catholic Church. Pontificia Commissio Codici Iuris Canonici Orientalis Recognoscendo Author Catholic Church. Pontificia Commissio Codici Iuris Canonici Orientalis Recognoscendo Publisher Typis polyglottis Vaticanis, 1943
• Zogo ve Atatürk Author Tayfun Atmaca Publisher Tayfun Atmaca, 2007 ISBN 975-94215-1-8, 9789759421519
• David Abulafia, The New Cambridge Medieval History: c. 1198-c. 1300
• Elsie, Robert (2003), Early Albania: a reader of historical texts, 11th-17th centuries, ISBN 978-3-447-04783-8, OCLC 52911172
• Norris, H. T. (1993). Islam in the Balkans: religion and society between Europe and the Arab world. University of South Carolina Press. p. 35. ISBN 978-0-87249-977-5. Retrieved 15 March 2012.
• Arshi Pipa, Sami Repishti, Studies on Kosova, East European Monographs, 1984
• Peter Jordan, Karl Kaser, Walter Lukan, Stephanie Schwandner-Sievers, Holm Sundhaussen, Albanien: Geographie — historische Anthropologie — Geschichte — Kultur — postkommunistische Transformation, Peter Lang, 2003
• Steven G. Ellis, Lud'a Klusáková, Imagining frontiers, contesting identities