Дострокові вибори президента Польщі у зв'язку із загибеллю президента країни Леха Качинського були призначені на 20 червня 2010 року. Оскільки за результатами першого туру жоден із десяти кандидатів не набрав більшости голосів, 4 липня 2010 року відбувся другий тур, у якому кандидат від партії «Громадянська платформа» Броніслав Коморовський, здобувши 53,01 % голосів, переміг кандидата від партії «Право та справедливість» Ярослава Качинського.
Чергові всенародні вибори президента Польщі в 2010 році повинні були пройти між 19 вересня і 3 жовтня, оскільки п'ятирічний термін чинного президента Леха Качинського спливав 23 грудня 2010 року.
10 квітня 2010 року президент Качинський загинув в авіаційній катастрофі. У зв'язку з цим застосовується положення Конституції, згідно з яким не пізніше ніж через 2 тижні від дня відкриття вакансії на президентській посаді маршал Сейму Польщі, який виконує згідно зі ст. 131 Конституції обов'язки президента Польщі, має призначити нові вибори на будь-яку неділю не пізніше як через 60 днів.
У своєму зверненні до нації виконувач обов'язків президента Польщі Броніслав Коморовський 10 квітня заявив, що ухвалить рішення про дату виборів після консультацій з усіма фракціями Сейму[1]. Дата, оголошена 21 квітня, припала на найпізнішу можливу дату — 20 червня.
У разі, якщо в першому турі виборів жоден із кандидатів не набирав більше 50 % голосів виборців, через два тижні проводився другий тур, у якому брали участь 2 кандидати, які отримали найбільшу кількість голосів, отриманих у першому турі (у другий тур пройшли Качинський та Коморовський).
Право голосу мали всі громадяни Польщі, які мають 18 повних років на день голосування (за винятком недієздатних за законом та позбавлених виборчого права).
Висунення кандидатів у президенти для чергових виборів розпочалося ще до трагедії 10 квітня. Цього дня загинули два ймовірні кандидати в президенти — сам Лех Качинський («Право і справедливість»), який збирався балотуватися на другий термін, і віцемаршал Сейму Єжи Шмайдзінський, який представляв Союз демократичних лівих сил.
Не брали участь у виборах чинний прем'єр-міністр Польщі від партії «Громадянська платформа», який посів друге місце на виборах 2005 року Дональд Туск, а також досить популярний експрезидент Олександр Кваснєвський (висування його неможливе за Конституцією, оскільки він уже перебував два терміни на посаді). Відмовився від участі у виборах Томаш Наленч[pl] від центристської «Соціал-демократії Польщі».
Створили ініціативні групи підтримки та розпочали збір підписів 23 кандидати (всі чоловіки). Шестеро з них не змогли у встановлений термін зібрати початкові 1000 підписів. Зі 17 кандидатів, що залишилися, лише 10 зібрали на свою підтримку необхідні 100 тисяч підписів і, отже, отримали право балотуватися в президенти[2].
Польська національна виборча комісія за підсумками збору підписів зареєструвала для участі у виборах наступних кандидатів у президенти:
{{cite web}}
|deadurl=404