Права́ дити́ни — закон про права дитини, який необхідно виконувати. Право на харчування та цілісного розвитку в умовах і відповідно до вимог середовища, беручи до уваги незрілість дитини (за міжнародно-правовими актами визнається «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, що застосовується до даної особи, вона не досягає повноліття раніше»).
Права дитини в Україні
22 грудня 2010 у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: «Законодавче забезпечення та реальний стан дотримання прав дитини в Україні». Учасники слухань відзначили такі позитивні речі[1]:
В Україні створено основні засади законодавчого забезпечення у сфері захисту прав дітей. Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в цілому відповідають загальносвітовим гуманітарним підходам та положенням Конвенції ООН про права дитини, ратифікованої Україною в 1991 році.
З метою забезпечення права дітей на сімейне виховання системною стала практика національного усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштування їх під опіку, піклування, в прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу.
Вдалося закріпити позитивну тенденцію до зменшення числа бездоглядних і безпритульних дітей. Удосконалено діяльність із соціального супроводу сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, розширено мережу закладів соціального захисту та соціального обслуговування. Є позитивні напрацювання щодо підтримки багатодітних сімей.
недоступне оздоровлення та відпочинку для всіх дітей,
неефективна система захисту дітей від насильства, у тому числі в системі кримінального провадження.
Актуальні проблеми:
запровадження нових форм соціальної підтримки сімей з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах;
розширення в невеликих містах і сільській місцевості мережі центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
посилення міжвідомчої співпраці служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, соціальних інспекторів, працівників освіти, охорони здоров'я, органів внутрішніх справ з метою раннього виявлення сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.
запровадження нових форм співпраці місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, бізнес-структур і неурядових організацій. Прикладом такої організації в Україні є Міжнародна комісія з захисту прав людини( IHRC ).
↑rada.gov.ua Постанова Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: „Законодавче забезпечення та реальний стан дотримання прав дитини в Україні“»
Міжнародне право в галузі прав дитини / Джеральдіна ван Б'юрен ; пер. з англ. Г. Є. Краснокутський. — Одеса : Бахва, 2006. — 522, [1] с. — Бібліогр.: 515—517 (40 назв) та в прим. в кінці розд. — Покажч.: с. 497—514. — ISBN 966-8783-06-9. — ISBN 90-411-1091-7
Права дитини: європейський досвід: метод. посіб. / [упоряд. Костяк Н. М.]. — Львів: ПАІС, 2007. — 113 с. ; 20 см. — 1 000 пр. — ISBN 978-966-7651-76-3.