Право на достатній рівень життя

Право на достатній рівень життя

Свобода від потреби (1943) художника Нормана Роквелла

Право на достатній життєвий рівень є основним правом людини. Це частина Загальної декларації прав людини, яка була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року^[1].

Кожен має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров'я і добробуту його самого та його сім'ї, і право на забезпечення на випадок безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, старості чи іншого випадку втрати засобів до існування через незалежні від нього обставини.

Крім того, це було записано в статті 11 Міжнародного пакту ООН про економічні, соціальні та культурні права.

Попередник цього права, Свобода від потреби, є однією з Чотирьох свобод, про які американський президент Франклін Д. Рузвельт говорив у своєму положенні Союзу 6 січня 1941 року. Згідно з Рузвельтом, це право має мати кожна людина в усьому світі. Рузвельт описав своє третє право так:^[2][3]

По-третє, це свобода від потреби, що в перекладі на світові терміни означає економічне розуміння, яке забезпечить кожній нації здорове мирне життя для її жителів у будь-якій точці світу.

Див. також

• Економічні, соціальні та культурні права
• Право людини на воду та санітарію

Список літератури

1. United Nations, Universal Declaration of Human Rights
2. Roosvelt, Franklin Delano (January 6, 1941) The Four Freedoms, American Rhetoric
3. Alfreðsson, Guðmundur S.; Eide, Asbjørn (1999). The Universal Declaration of Human Rights: A Common Standard of Achievement. Martinus Nijhoff Publishers. с. 524. ISBN 90-411-1168-9.