Повіття

село Повіття біл. Павіцце
Транслітерація назви	Pavіćcie
Основні дані
51°59′02″ пн. ш. 24°45′40″ сх. д.
Країна	Білорусь
Область	Берестейська область
Район	Кобринський район
Рада	Повитівська сільська рада
Населення	1528 (2009[1])
Часовий пояс	час у Білорусі
Поштовий індекс	225879
Телефонний код	+375-1642
Транспорт, відстані
До Мінська
- фізична	284 км
Повіття
Повіття Повіття (Берестейська область)
Повіття у Вікісховищі

Повіття^[2] (біл. Павіцце) — село в Білорусі, у Кобринському районі Берестейської області^[1]. Орган місцевого самоврядування — Повитівська сільська рада^[1].

Географія

Розташоване за 10 км від білорусько-українського кордону, за 50 км від Кобриня^[2].

Історія

Вперше згадується в XV столітті^[2]. У XVIII столітті належало Нарушевичам^[2]. У 1921 році село входило до складу гміни Леликове Каширського повіту Поліського воєводства Польської Республіки^[3].

У жовтні 1942 року поблизу Повіття була створена перша сотня УПА, яку очолив Сергій Качинський («Остап»)^[2]. Весною 1943 року поблизу села відбувся бій між відділом УПА і німцями, внаслідок якого останні відступили^[4]. З мешканців села була сформована місцева боївка УПА на чолі з Федором Савчуком^[4]. До УПА приєдналося декілька десятків юнаків-мешканців Повіття, деякі з них загинули в боях проти німців і більшовиків^[2]. Всього в лавах УПА воювало близько 120 мешканців села^[5].

У 1946 році при заведенні сільрадою господачої книжки усіх українців записали білорусами^[5]. До 1954 року входило до Дивинського району^[2].

Населення

Станом на 10 вересня 1921 року в селі та на однойменному хуторі налічувалося 309 будинків та 1651 мешканець, з них^[3]:

• 783 чоловіки та 868 жінок;
• 1538 православних, 6 римо-католиків, 107 юдеїв;
• 1290 українців (русинів), 194 «тутейші», 87 євреїв та 80 поляків.

За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становило 1528 осіб^[1].

Культура

Пам'яткою дерев'яної поліської архітектури села є Пречистенська церква^[2].

Особистості

Народилися

• Базилюк Іван Адамович («Беруто», «Лисенко», ? — 12 травня 1945), командир кущової боївки ОУН (1945)^[6].
• Бриштень Олександр Якович («Батько», Панцер, 1894 — 26 серпня1945), курінний УПА^[6].
• Дорофей Михайло Іванович («Конопленко», 1921 — 15 червня 1946), провідник Березнівського та Антопольського районного проводу ОУН, очільник зв'язкової групи ОУН^[6].
• Ковальчук («Бондаренко»), заступник командира підрозділу УПА О. Бриштеля, очільник підрозділу УПА^[6].
• Концевич Михайло Филимонович («Липа», ? — 12 травня 1945), провідник Кобринського надрайонного проводу ОУН^[6].

Примітки

1. Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 19 січня 2020. (англ.)
2. Леонюк В. Повіття // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 242. — ISBN 966-95063-0-1.
3. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 20. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка) (пол.)
4. Володимир Сергійчук (17/2008). Розвиток українського визвольного руху на Берестейщині в роки Другої світової війни як вияв національного відродження. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність (укр.): 386—387.
5. Дехтерчук І. О. Із райкому дали команду: стати білорусами... / Довкола "Піснекрадства" // «Полишукове слово» / Пам'ятки України. — К., 1997. — № 3. — С. 119.
6. Антонюк, Ярослав. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930–1955). — Львів; Торонто : Літопис УПА, 2014. — Т. 13. — С. 111, 150—151, 261, 333, 351. — (Літопис УПА. Бібліотека) — ISBN 978-966-2105-56-8.