PROFILBARU.COM

П'єтро Джермі
П'єтро Джермі
італ. Pietro Germi
Ім'я при народженні	Pietro Germi
Народився	14 вересня 1914; Генуя, Італія
Помер	5 грудня 1974 (60 років); Рим, Італія; гепатит;
Громадянство	Італія; Королівство Італія
Діяльність	кінорежисер, актор, кінопродюсер, сценарист, режисер
Alma mater	CSC
Роки діяльності	1939 — 1972
IMDb	nm0314584
	Нагороди та премії
	Золота пальмова гілка (1966) Срібний ведмідь (1951) Golden Shelld (1956) Срібна мушля найкращому режисеровіd (1956) Срібна стрічка (1957)
	П'єтро Джермі у Вікісховищі

П'є́тро Дже́рмі (італ. Pietro Germi; 14 вересня 1914(19140914), Генуя — 5 грудня 1974, Рим) — італійський актор, сценарист, кінорежисер.

Життєпис

Закінчив Експериментальний центр кінематографії в Римі.

Перший сценарій — «Retroscena» (1939). Режисерський дебют — фільм «Свідок» (1946, премія «Срібна стрічка», 1946).

Найкращі фільми, що стали класикою неореалізму — «В ім'я закону» («Під небом Сицилії», 1950, премія на МКФ в Західному Берліні), «Місто захищається» (1951, премія на МКФ у Венеції).

З 1946 року — виступав як актор («Montecassino»). Продемонстрував великий акторський талант, зігравши головні ролі в декількох своїх фільмах: «Машиніст» (Андреа Маркоччі, 1956, премія на МКФ з Сан-Себастьяні), «Безхарактерний чоловік» (Андреа, 1958) і «Проклята плутанина» (інспектор Чиччо Інгравало, 1959). Знімався і в фільмах режисерів Сольдаті, Даміані, Болоньїні.

У 60-і роки знімав сатиричні комедії і в різних аспектах розглядав проблеми любові і шлюбу: «Розлучення по-італійськи» (1961, премія «Оскар» за сценарій, премія на МКФ в Канні, 1962), «Пані та панове» (1966, Золота пальмова гілка на МКФ в Канні), «Серафіно» (1968, Головний приз на МКФ в Москві, 1969). Написав сценарії всіх своїх фільмів.

У 1974 році працював над фільмом «Мої друзі» (1975), який після смерті П'єтро Джермі, в 1975 році, закінчив режисер Маріо Монічеллі.