Біля відкритого вікна, в тиші мирної літньої ночі, часом осяяної спалахами зірок, що падають, жінка згадує іншу ніч — страшну ніч 10 червня 1944 року, яку вона, восьмирічною дівчинкою, пережила в одному з тосканських сіл. Війна добігала тоді кінця, але німецькі війська як і раніше дотримувалися політики «випаленої землі». У містечку Сан-Мартіно німці, замінувавши будинки, наказали його жителям зібратися в соборі. Група містян, передчуваючи, що і стіни храму їх не врятують, вирішують вирушити назустріч союзним військам. Керівництво рухом бере на себе старий селянин, що вміло справляється зі своїми обов'язками. На дорозі біженців наздоганяють місцеві фашисти…