Надпоручник

Надпору́чник або надпору́чик — старшинське звання у Карпатській Січі (1938—1939), також старшинське (офіцерське) військове та спеціальне звання в деяких країнах Європи, населення яких розмовляє слов'янськими мовами. Еквівалентом надпоручника у Збройних силах України є старший лейтенант. Код НАТО надпоручника OF-1.

Надпоручник і надпоручик

У слов'яномовних державах поширені дві форми назви цього звання (рангу). Нижче будуть описані особливості вживання цього звання у різних слов'яномовних країнах. У Польщі,[1] країнах південних слов'ян (зокрема, Хорватія та Словенія) була чи є поширеною назва надпоручник. У Чехії та Словаччині поширена назва надпоручик.

Звання Надпоручник у Карпатській Січі

Звання надпоручника було присутнє серед членів парамілітарної організації Карпатська Січ Карпатської України (автономна республіка у складі Чехословаччини у 1938–1939 роках). Носіями такого звання були в тому числі члени Генерального штабу Карпатської Січі Осип Парчаній та Гулянич[2][3][4].

Військове звання Чехії та Словаччини

Надпоручик Збройних сил Чехії

Офіцерське звання у збройних силах Чехії та Словаччини (чеськ. Nadporučík, словац. Nadporučík). Знаки розрізнення надпоручика у чеській армії, розташовані на погонах по три трипроменеві зірочки на кожному погоні. У Словаччині з 2003 року знаками розрізнення надпоручика є дві п'ятипроменеві зірочки на погоні. Вище за рангом ніж поручик, та нижче капітана.

З'явилося у чеських та словацьких військових формуваннях ще до заснування Чехословацької Республіки у 1918 році, яка з'явилася на руїнах Австро-угорської імперії. У Чехословацькому легіоні у Російській імперії використовувався російський однострій та знаки розрізнення. Після Жовтневих подій у легіонерів використовувалася своєрідна система розрізнення. Звання позначалися на щитках розташованих на рукавах одностроїв, у вигляді комбінації стрічок. У надпоручика на нарукавному щитку було дві кутових сріблястих стрічки.

У Чехословацькій республіці знаки розрізнення до 1939 року були на погонах, у надпоручика було по три трипроменевій зірочці на кожному погоні.

У 1939 році з частини Чехословаччини була заснована Словацька Республіка (1939—1945). В збройних силах Словаччини були введені нові знаки розрізнення за зразком з австро-угорськими. На комірі були петлиці, на яких п'ятикутними зірочками вказувалося звання військовика. Надпоручик мав по дві зірочки на петлиці, як у обер-лейтенанта колишнього цісарського війська.

З 1945 по 1950 роки надпоручик відновленої Чехословаччини носив на погонах по три п'ятипроменевій зірочці. З 1951—1958 рік знаки розрізнення Чехословацької армії майже збігалися з радянськими. Погон надпоручика був з одним просвітом, та трьома п'ятипроменевими зірочками, як у старшого лейтенанта РСЧА. З 1960—1992 роки знаки розрізнення надпоручика стали кріпитися на п'ятикутному погоні кольору мундиру. В такому вигляді звання перейшло після розпаду Чехословаччини до Чехії. З 2011 року знака розрізнення надпоручика знову стали три трипроменеві зірочки.

У збройних силах Словацької республіки відновленої у 1993 році, військові звання, та їх розрізнення зосталися за зразком Чехословаччини. У 2003 році були змінені знаки розрізнення, надпоручик став позначатися двома п'ятипроменевими зірочками, які розташовувалися вздовж погону (у 2002 році звання підпоручик було скасовано).

Військове звання Хорватії та Словенії

Надпоручик Чехословацького легіону Алоїз Лауб (1920, Плзень)

Офіцерське звання у збройних силах Хорватії[5] та Словенії[6] (хорв. Natporučnik, словен. Nadporočnik). Знаки розрізнення надпоручника у хорватської армії, виглядають як дві чотирикінцеві зірочки (виконані у вигляді ажурного шиття) над смугою зі спірального шиття[7]. У Словенії знаками розрізнення надпоручника є три вузькі взаємозв'язані плитки (на кожної плітці зображено лист липи). Вище за рангом ніж поручник, та нижче сотника.

Звання надпоручника було відсутнє у військах Королівства Югославія, та у Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії. Після розпаду СФРЮ і утворення окремих незалежних держав у Хорватії та Словенії була змінена югославська система військових звань. У Хорватії була використана система звань на основі Хорватського домобранства Незалежної Держави Хорватія (1941—1945). Хорватське домобранство використовувало модифіковані знаки розрізнення королівського хорвато-угорського домобранства (ландверу) Австро-угорської імперії. Надпоручник домобранства відповідав цісарському обер-лейтенанту, та мав знаки розрізнення у вигляді двох хорватських трилисників на кожної петлиці.

Знаки розрізнення надпоручників різних держав

Чехословаччина
(1960—1990) 		Чехія
(з 2011) 		Словаччина Хорватія
(1941—1945) 		Хорватія Словенія

Цікаві факти

Див. також

Іншомовні сторінки Вікіпедії які використовувалися для отримання відомостей

Примітки

  1. ↑ Nadporucznik // Słownik języka polskiego [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  2. ↑ http://www.vox-populi.com.ua/rubriki/istoria/operacia-visla/tragediaivelickarpatskoieukraieniavtoribondarenkokostkiricukurij [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] R/ К. Бондаренко, Ю. Киричук Трагедія та велич Карпатської України
  3. ↑ http://textbooks.net.ua/content/view/1093/17/ [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.] Наказ по військовому відомству Карпатської України про формування штатів управління (15 березня 1939 р.)
  4. ↑ http://books.br.com.ua/19486 [Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine.] Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб./А.С.Чайковський,О.Л. Копиленко, та інші. - К. : Юрінком інтер, 2003. - 656 с. Гл. 15.14. Наказ по військовому відомству Карпатської України про формування штатів управління (15 березня 1939 р.)
  5. ↑ Наказ президента Хорватії «О знаках розрізнення чинів та посад в Збройних сил Хорватської Республики» від 3 грудня 1999року [Архівовано 15 липня 2009 у Wayback Machine.] (хор.)
  6. ↑ Офіційний сайт міністерства оборони Словенії. Таблиця військових звань словенських збройних сил. [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (словен.)
  7. ↑ Наказ президента Хорватії «О знаках розрізнення чинів та посад в Збройних сил Хорватської Республики» від 3 грудня 1999 року [Архівовано 15 липня 2009 у Wayback Machine.] (хор.)

Джерела

  • Військова енциклопедія, Військове видавництво, Белград, 1981.
  • Војни лексикон. Београд: „Војноиздавачки завод“. 1981.
  • J. Bystrický. Pozemné vojská Slovenskej armády na východnom fronte (1941—1945). // Slovensko a druhá svetová vojna. Bratislava: MO SR, 2000 (словац.)
  • I. Baka. Slovenská republika a nacistická agresia proti Poľsku. Bratislava: Vojenský historický ústav, 2006 (словац.)
  • Ústava SR, Zákon o ozbrojených silách SR, Armádne ročenky rok 1993 až 2005. (словац.)
  • Barić Nikica Ustroj kopnene vojske domobranstva Nezavisne Države Hrvatske 1941—1945. Hrvatski institut za povijest, Zagreb, 2003., ISBN 953-6324-38-5 (хор.)
  • Дерябін А.I., Єршов В. Ф. Громадянська війна у Росії 1917—1922: Національні армії — М: ТОВ "Фірма "Видавництво АСТ"", 1998. — 48 с. (8 кольорових ілюстрацій) — ISBN 5-237-01084-9

Посилання

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!