Музей анатолійських цивілізацій

Музей анатолійських цивілізацій тур. Anadolu Medeniyetleri Müzesi
тур. Anadolu Medeniyetleri Müzesi
39°56′18″ пн. ш. 32°51′43″ сх. д.
Тип	національний і археологічний
Країна	Туреччина
Розташування	Туреччина
Адреса	Анкара
Засновано	1921[1]
Відкрито	1921
Відвідувачі	450 000 осіб
Сайт	www.anadolumedeniyetlerimuzesi.gov.tr
Музей анатолійських цивілізацій (Туреччина)
Музей анатолійських цивілізацій у Вікісховищі

Музей анатолійських цивілізацій (тур. Anadolu Medeniyetleri Müzesi) — археологічний музей у столиці Туреччини Анкарі^[2]. 1997 року музей здобув звання Європейського музею року.

Музей був заснований в 1921 р. Ініціатором його створення був Мубарек Халіф Бей, і першим місцем розташування була одна з веж замку в Анкарі, що називається Аккале^[tr]. Крім того, колекції містилися у Храмі Августа і Термах (римські лазні). Згідно з рішенням тодішнього президента Туреччини Кемаля Ататюрка, який прагнув створити хетський музей, почали збирати хетські пам'ятки, наявні в інших музеях, і відправляти їх до Анкари. Виникла потреба збільшити музей, що вимагало передачі колекцій до нових будинків. Так музей знайшов своє нинішнє місце розташування. Міститься нині в будівлях базару п'ятнадцятого століття, займаючи два будинки часів Османської імперії, які було відремонтовано і пристосовано для виконання нової ролі. Один з цих будинків називається "Bedesten, другий — Kursunlu Хан. Перший з них був побудований, ймовірно, за часів Махмуда паші (1464–1471), великого візира султана Мехмеда Завойовника, другий був побудований його наступником на посаді великого візира — Мехметом Пашою. Остаточний вигляд музей набув у 1968 р.

Нині у Курсунлу-Хані міститься інститут досліджень та управління, в тому числі робочі кімнати, бібліотека, конференц-зал, лабораторія, в той час, як у Бедестені — власне музейна експозиція, відкрита для публіки.

Музей охоплює культурні пам'ятки Анатолії з доісторичних часів (палеоліт). Експозицію змонтовано в хронологічному порядку. Вона охоплює: палеоліт, неоліт, халколіт, старша бронзова доба, час впливу Ассирії в Анатолії, старший період хетський, хетський період, часи новохетські, пам'ятники фригійські, урартські, лідійські.

До особливо важливих експонатів належать: реконструкція неолітичного святилища з Чатал-Гьоюк з фресками i мальованими рельєфами з VII тисячоліття д.н.e., фігурки з часів неоліту і халколіту з Хаджилару, датовані V тисячоліттям д.н.e., бронзові культові знаки і золоте начиння з Аладжа-Хююк з кінця III тисячоліття д.н.e., зооморфічне начиння та ідоли з Кюльтепе (XIX ст. д.н.e.-XVIII ст. д.н.e.), хетські знахідки з Богазкале^[tr], фригійські, лідійські та урартські бронзові вироби. Окрема галерея скульптур включає статуї, зокрема хетські ортостати (з Boğazkale i Alaca Höyük) i новохетські (з Karkemisz i Malatya).

Див. також

• Європейський музей року
• Халдейська релігія
• Список об'єктів реєстру «Пам'ять світу» в Європі й Північній Америці
• Халді

Фототека

• 
  Фрагмент експозиції
• 
  Богоматір з Чатал-Гьоюк, вид спереду
• 
  Богоматір з Чатал-Гьоюк, вид збоку
• 
  Хетський монумент, докладна копія монумента з tr:Fasillar
• 
  Статуя
• 
  Бронзовий предмет культу, що символізує Всесвіт, т. зв. штандар, з хетського гробу в tr:Alaca Höyük
• 
  Статуетка оленя, символу хетської богині
• 
  Церемоніальний хетський предмет з бронзи
• 
  Химера з двома головами: людини і лева; пізній хетський час
• 
  Реконструкція камери гробниці Мідаса в tr:Gordioni
• 
  Голови биків з Чатал-Гьоюк
• 
  Голова римлянки, мармур

Ресурси Інтернету

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей анатолійських цивілізацій
• Про музей зі сторінки www. transanatolie.com [Архівовано 9 червня 2021 у Wayback Machine.]

Виноски

1. https://kvmgm.ktb.gov.tr/TR-44060/ankara-anadolu-medeniyetleri-muze-mudurlugu.html
2. Територія Анатолії в різні історичні періоди входила (повністю або в значній частині) до складу різних держав: Хеттське царство, Лідійське царство, Мідія, держава Ахеменідів, держава Олександра Македонського, держава Селевкидів, Понтійське царство, Пергам, Стародавній Рим, Візантія, Конійський султанат тощо.