PROFILBARU.COM

село Мохначка
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Житомирський район
Громада	Корнинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA18040230070037006
Основні дані
Засноване	1540
Населення	487
Площа	2,834 км²
Густота населення	171,84 осіб/км²
Поштовий індекс	13518
Телефонний код	+380 4137
Географічні дані
Географічні координати	50°03′35″ пн. ш. 29°38′01″ сх. д. / 50.05972° пн. ш. 29.63361° сх. д.Координати: 50°03′35″ пн. ш. 29°38′01″ сх. д. / 50.05972° пн. ш. 29.63361° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	183 м
Водойми	річка Ірпінь
Місцева влада
Адреса ради	13517, Житомирська обл., Попільнянський р-н, с. Білки, вул. Птіцина, 3
Карта
	Мохначка
	Мохначка
Мапа
	Мохначка у Вікісховищі

Мохначка — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Населення становить 487 осіб.

Село входить до складу Білківської сільської ради. Розташоване за 30 км від районною центру смт. Попільня, за 3 км від залізничного зупинного пункту Ставище, неподалік річок Ірпінь та Унава.

Площа населеною пункту — 283 .4 га. Населення — 430 осіб. Кількість дворів — 163 .

Назву село одержало від місцевого іменування лісу, на межі якого знаходиться село, старі жителі досі зрідка згадують цю назву — Мохнач. За іншою версією село отримало назві від того, що було засновано біля струмка, де все поросло мохом.

Історія

Відомо, що село Білки (по-іншому називалося Мохначка), разом з селами Веприком та Островом на Ірпені, князь Київський Олелько Володимирович надав своєму слузі Олехну Юхновичу. Маєтності останнього над Ірпенем, Здвижем, Тетеревом і Росавою, як посаг на весіллі його дочки Оришки, переходять у володіння сім'ї Проскур-Сущанських.

В 1483 році Київ зазнав жорстокої кримсько-татарської навали, яка надовго спустошила землі Західної Наддніпрянщини. Лише з плином часу, орієнтовно на початку XVI століття, переселенці з Полісся почали знову освоювати обидва береги Ірпені, і на протилежному березі від знищених Білок осіло одразу кілька сімей, які дали початок поселенню, яке називається Корнин.

1618 року Лаврин Лозка підтвердив у королівському суді три листи на право власності своїх володінь. В одному з них ішлося про маєток, який складався із сіл Білка, Мохнач, Веприки, Острови, що лежать над Ірпенем та Унавою («Руська (Волинська) метрика», Книга 21, № 71)

У 1838 поміщик П. Хоєцький купив село Мохначка. Але цього ж року віддав село в заставу В.Абрамовичу. Через короткий час він став повноправним власником Мочначки. Після смерті В. Абрамовича, у 1850 село переходить його сину Северину.

У 1875 в селі сталася велика пожежа, у результаті якої згоріло 27 селянських будинків.

У 1884 в Мохначці було споруджено Троїцьку церкву.

У 1890 пожежа знову знищила 18 селянських дворів.

До 1900 в селі школи не було. У 1900 в селі на громадські кошти було збудовано невелике приміщення школи і організовано церковнопарафіяльну школу.

Із встановленням радянської окупації церковнопарафіяльну школу було реорганізовано у чотирирічну трудову школу. Завідувачем школи працював Ю. Г. Шматок. На початку 1931 р. школу реорганізовано у семирічну.

У 1929 році, під час примусової колективізації, у селі було засновано колгосп «Нове життя».

В роки Голодомору (1932—1933 рр.) у селі померло близько 950—1000 осіб. У лісі та 200 метрів від села встановлено пам'ятний хрест на місці масового поховання померлих від голоду.

Під час німецько-радянської війни 1941—1945 через Мохначку деякий час проходила лінія фронту. У селі одна із вулиць названа на честь Героя Радянською Союзу В. Ф. Карлова, командири 163-ї стрілецької дивізії яка визволяла село. У пам'ять про загиблих на війні односельчан було встановлено Обеліск Слави, на якому викарбувано слова: «Вічна слава односельчанам, які полягли в роки Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років. В пам'ять від мешканців села Мохначки». На обеліску також написано імена 125 загиблих на війні односельчан.

Після війни було організовано перепоховання в Братську могилу всіх бійців які загинули визволяючи село, тут же встановлено пам'ятник Невідомому солдату.

1 січня 1961 р. розпочалося навчання в новому двоповерховому приміщенні школи.

У 1966 р. збудовано сільський Будинок культури, у якому розміщено сільську бібліотеку.

У 1923—69 роках — адміністративний центр Мохнацької сільської ради^[1].

Відомі люди

Смільський Михайло Іванович (1920—1990) — Герой Радянського Союзу.
Швець Микола Якович (1935) — український юрист, член-кореспондент Академії правових наук України.
Талалаєвський Матвій Аронович (1908—1978) — письменник і перекладач.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)

Примітки

↑ Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 163. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 9 січня 2023.