PROFILBARU.COM

	Митрофан (Афонський)
	Єпископ Митрофан (Афонський)
	Подільський і Брацлавський
	Подільський і Брацлавський
20 березня 1914 — 1917
Церква:	РПЦ
Попередник:	Серафим (Голубятніков)
Наступник:	Амвросій (Полянський)
	Єпископ Єкатеринбурзький і Ірбітський
	Єпископ Єкатеринбурзький і Ірбітський
2 квітня 1910 — 20 березня 1914
Церква:	РПЦ
	Єпископ Єлецький, вікарій Орловської єпархії
	Єпископ Єлецький, вікарій Орловської єпархії
25 серпня 1906 — 2 квітня 1910
Церква:	РПЦ
Альма-матер:	Московська духовна академія
Науковий ступінь:	кандидат богослов'я
Діяльність:	священник
Ім'я при народженні:	Афонський Митрофан Васильович
Народження:	13 жовтня 1861; Орловська губернія
Смерть:	1920; м.Кам'янець-Подільський
Чернецтво:	9 вересня 1906
Єп. хіротонія:	17 вересня 1906
	Митрофан у Вікісховищі

Єпископ Митрофан (в миру Митрофан Васильович Афонський; 13 (25) жовтня 1861, Орловська губернія — 1920, Кам'янець-Подільський) — єпископ Російської православної церкви, єпископ Подільський і Брацлавський. Духовний письменник.

Біографія

Народився 13 жовтня 1861 року в родині священика Орловської єпархії.

Здобув освіту в Першому орловському духовному училищі, потім в Орловській духовній семінарії.

У 1886 році закінчив Московську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я.

З 7 березня 1887 — вчитель Орловської приватної жіночої гімназії Сухотіна.

З 1888 року — викладач російської мови 2-го Орловського духовного училища.

22 листопада 1892 висвячений на священика до Скорбященської церкви при богоугодних закладах. 1905 рік — законовчитель Орловського Бахтіна кадетського корпусу.

З 1897 по 1910 рік редагував «Орловські єпархіальні відомості».

У 1906 році возведений у сан протоієрея і, після постригу в чернецтво, — в сан архімандрита.

25 серпня 1906 послідував указ Св. Синоду про «буття протоієрею Митрофану Афонському, по попередньому прийнятті ним чернецтва, єпископом Єлецьким, вікарієм Орловської єпархії».

9 вересня Митрофан Афонський прийняв чернецтво з залишенням колишнього імені, а 17 вересня був хіротонізований в московському Успенському соборі в єпископа.

Часто служив в єлецьких храмах, піклуючись про те, щоб богослужіння були строго по уставу і благоліпними.

З 2 квітня 1910 року — єпископ Єкатеринбурзький і Ірбітський.

Був людиною високоосвіченою, відрізнявся активним і діяльним характером. Вже через два дні після приїзду на кафедру він попросив, щоб були зібрані і доставлені йому всі відомості з питання про відкриття семінарії в Єкатеринбурзі. По всій Єкатеринбурзькій єпархії за підтримки Його Преосвещенства відкривалися одне за одним товариства тверезості.

З 20 березня 1914 по кінець 1917 року — єпископ Подільський і Брацлавський.

Помер в 1920 році.

Праці

«Рождественские чтения, предназначенные для храма, семьи, учебных заведений, аудиторий». Два чтения. Орел, 1908.
«Что испытывает тело и душа человека умирающего и чем можно предотвратить ужас смерти». Публичная лекция. Орел, 1909.
«Истина Воскресения Христова». Публичная лекция. Екатеринбург, 1911.
«Послание Екатеринбургской пастве». "Приб. к «ЦВ» 1912; № 8, с. 273.
«Мир без Христа». Публичная лекция. Екатеринбург, 1911.
«Слова и речи», 2-е издание. Екатеринбург, 1912.