Лісабонський регіцид

Ілюстрація у французькій пресі (неправильно зображені чотири терористи замість двох)

Лісабонський регіцид або Регіцид 1908 року або Убивство португальських королів або Лісабонське царевбивство (порт. Regicídio de 1908; 1 лютого 1908) — обстріл португальської королівської родини на площі Лісабону терористами-республіканцями, незадоволеними політикою короля та загальною обстановкою в країні. Внаслідок інциденту загинули сам 44-річний король Карлуш I і його старший син 20-річний Луїш-Філіпе. Невдоволення народу португальською монархією підігрівалося вже давно, протягом попередніх двох-трьох десятиліть. Певний внесок в цей процес внесли Британський ультиматум 1890, ріст популярності якобінських та республіканських ідей серед народу, особливо у великих містах. Ставлення до вбивства у Португалії тривалий час було вкрай неоднозначним.

Події

Терористи-республіканці підкараулили королівський кортеж біля Торгової площі, коли Карлуш з дружиною та двома синами поверталися з відпочинку у Віла-Висози в Лісабон. Терористи були озброєні карабіном (Мануел Буіса) та пістолетом (Алфреду Кошта). Вбивці підійшли до королівської карети майже впритул, і королева Амелія Орлеанська зуміла врятувати свого молодшого сина Мануела (1889—1932), голосно кричучи та відбиваючись від нападників букетом квітів. Король та старший син були застрелені. Терористи були вбиті на місці королівською охороною.

Наслідки

Новим королем був проголошений врятований Мануел II, однак він захоплювався музикою та мистецтвом і його абсолютно не цікавили політика та армія, тому вже в 1910 внаслідок революції Португальське королівство припиняє своє існування. На зміну йому приходить Перша португальська республіка 1910—1926.

Література

• Castro Henriques, António Mendo (2008). Dossier regicídio : o processo desaparecido. Lisboa: Tribuna. ISBN 978-972-8799-78-6.
• Fernandes, Paulo Jorge; Filipe Ribeiro de Meneses; Manuel Baiôa (Summer 2003). The Political History of Nineteenth Century Portugal (PDF). Т. 1, № 1. e-JPH. с. 1—13.
• Duarte, João Ferreira (2000). The Politics of Non-Translation: A Case Study in Anglo-Portuguese Relations (PDF). Т. 13, № 1. TTR: Traduction, Terminologie, Rédaction. с. 95—112.
• Wheeler, Douglas L. (1978). Republican Portugal: A Political History, 1910–1926. Wisconsin: University of Wisconsin Press.
• Pinto, José Manuel de Castro (2007). D. Carlos (1863–1908) A Vida e o Assassinato de um Rei [D. Carlos (1863–1808): The Life and the Assassination of a King]. Lisbon, Portugal: Plátano Editora. ISBN 978-972-770-563-4.
• Nobre, Eduardo (2006). Amélia, Rainha de Portugal [Amélia, Queen of Portugal]. Lisbon, Portugal: Quimera Editores. ISBN 972-589-165-1.
• Nobre, Eduardo (2004). Duelos & Atentados [Duels and Assassination Attempts]. Lisbon, Portugal: Quimera Editores. ISBN 972-589-129-5.
• Morais, Jorge (2007). Regicídio – A Contagem Decrescente [Regicide: The Written Account]. Lisbon, Portugal: Zéfiro. ISBN 978-972-8958-40-4.
• Villiers, John (2006), VII – Sir Francis Villiers and the End of the Portuguese Monarchy (PDF), у Coelho, Teresa Pinto (ред.), The Treaty of Windsor (1386) and 620 years of Anglo-Portuguese relations (PDF), Conference Organised by the Instituto Camões Centre for Portuguese Language, Dorfman Room, St. Peter's College: Instituto Camões Centre for Portuguese Language, с. 1—18
• Morais, Jorge (2007). Regícido [Regicide] (Portuguese) . Lisbon, Portugal: Zéfiro.

Посилання

• [1] // Новий час з посиланням на Санкт-Петербурзьке телеграфне агентство. — 3 лютого (21 січня) 1908.