PROFILBARU.COM

Алешандре Еркулану
Алешандре Еркулану
Народився	28 березня 1810[…]; Лісабон, Португалія
Помер	13 вересня 1877[…] (67 років); Сантарен, Португалія
Поховання	Жеронімуш
Країна	Португальське королівство
Діяльність	журналіст, поет, історик, письменник, політик
Знання мов	португальська
Членство	Туринська академія наук
Напрямок	романтизм
Magnum opus	Eurico, o Presbíterod і Historia de Portugald
Автограф
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Алеша́ндре Еркула́ну (порт. Alexandre Herculano; 28 березня 1810(18100328) — 13 вересня 1877) — португальський політичний діяч, журналіст, історик, письменник, поет. Перший представник течії романтизму в Португалії. Один із членів ліберального й антиклерикального руху. Народився у Лісабоні, в міщанській родині. У молодості був противником абсолютистів і короля Мігела^[7]. Взяв участь громадянській війні на боці лібералів (1832—1834)^[7]. Працював редактором «Панорами» (1837—1839), бібліотекарем Ажудської королівської бібліотеки (1839—1840)^[7]. Став депутатом Португальського парламенту (1840), виступав за демократизацію освітнього процесу. Внаслідок утвердження авторитарного режиму Кошти Кабрала відійшов від політики (1841—1851)^[7]. Після падіння диктатури брав участь у русі «відродження», був співзасновником двох газет^[7]. Залишив політично-громадську діяльність через призначення консерваторів на керівні посади у Національному архіві (1856)^[7]. Решту життя провів у провінції, у Вале-де-Лобуші, поблизу Сантарена^[7]. Автор багатьох публіцистичних творів. Видав 2-томний збірник історичних повістей «Легенди і нарративи» (Lendas e narrativas, 1851), фундаментальну 4-томну «Історію Португалії» (História de Portuga, l846–1853), «Історію походження та встановлення інквізиції у Португалії» (História da origem e estabelecimento da inquisição em Portugal, 1854–1859), перші 3 частини «Історичних пам'яток Португалії» (1856—1873)^[7]. Під впливом Вальтера Скотта запровадив жанр історичного роману до португальської літератури^[7]. Як історик підкреслював велику роль міщанства (буржуазії) у розвитку Португалії; займався розвінчуванням міфів традиційної історіографії, спричинивши памфлетну війну у пресі^[7]. Різко критикував Католицьку церкву, прибічників ультрамонтанства, португальський єпископат; виступав проти відновлення іноземних чернечих орденів у Португалії, вимагав визнання інституту громадянського шлюбу^[7]. Вбачав причини занепаду португальської могутності в абсолютизмі XVI—XVIII століть. Не визнав нових католицьких догматів про Непорочність Діви Марії та непомильність папи (1871)^[7]. Помер у Сантарені, Португалія. Перепохований у Монастирі єронімітів у Белені. Порівнюваний із французьким Віктором Гюго^[7]. Повне ім'я – Алешандре Еркулану де Карвалю-Араужу (порт. Alexandre Herculano de Carvalho e Araújo)^[7].

Праці

Поезія

A Harpa do Crente – 1838 ^(eBook)

Poesias - 1850 ^(eBook)

Театр

A Crente na Liberdade - 1860
Os Infantes em Ceuta – 1842

Романи

O Pároco de Aldeia (1825) - 1851.
O Galego: Vida, ditos e feitos de Lázaro Tomé.
O Bobo (1128) – 1843 ^(eBook)

O Monasticon
- Eurico, o Presbítero: Época Visigótica - 1844.
- O Monge de Cister; Época de D. João I - 1848 (Digitalizado em Google) [Архівовано 24 вересня 2021 у Wayback Machine.]
Lendas e narrativas.
- 1.º tomo: ^(eBook)

- 2.º tomo: ^(eBook)

Історія

História de Portugal: 1.ª época, desde a origem da monarquia até D. Afonso III - 1846-1853
História da Origem e Estabelecimento da Inquisição em Portugal - 1854-1859
Portugaliæ Monumenta Historica – 1856-1873

Примітки

↑ ^а ^б ^в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ ^а ^б ^в Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741
↑ ^а ^б ^в SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ ^а ^б ^в www.accademiadellescienze.it
d:Track:Q107212659
↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ Machado J. P. (unspecified title) — 1971.
d:Track:Q125676339 d:Track:Q3393699
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р Alexandre-Herculano [Архівовано 18 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Encyclopaedia Britannica Online

Джерела

Baptista, Jacinto. Alexandre Herculano Jornalista. Amadora: Bertrand, 1977.
Coelho, António Borges. Alexandre Herculano. Lisboa: Editorial Presença, 1965.
Macedo, Jorge Borges de. Alexandre Herculano, Polémica e Mensagem. Amadora: Betrand, 1980.
Serrão, Joaquim Veríssimo. Herculano e a Consciência do Liberalismo Português. Amadora: Bertrand, 1977.