«Лос-Анджелес Гелаксі» (англ. Los Angeles Galaxy) — професіональний футбольний клуб з Карсона (США), що грає у Major League Soccer — вищому футбольному дивізіоні США і Канади. Є одним з десяти клубів, що грали в МЛС в першому сезоні після заснування.
Клуб було засновано у 1994 році. Його власником є компанія Anschutz Entertainment Group.
Домашні матчі проводить на стадіоні СтабХаб Центр, який розташований у Карсоні — передмісті Лос-Анджелеса. До 2003 року місцем проведення домашніх матчів «Гелексі» був Роуз Боул. Ел-Ей Гелексі є найбільш титулованою комадною МЛС, вигравши п'ять разів титул Чемпіона МЛС та чотири Supporters' Shield — нагороду для переможця регулярного чемпіонату.
За межами США «Лос-Анджелес Гелаксі» став відомим, коли у 2007 році до нього перейшов Девід Бекхем. Також у складі Гелексі в різні роки грали відомі у Європі гравці: Стівен Джеррард, Ешлі Коул, Роббі Кін, Златан Ібрагімович
«Лос-Анджелес Гелексі» був серед десяти команд, з яких було сформовано Major League Soccer у 1996 році. Назва «Гелексі» (англ. Galaxy — Галактика) пов'язана з тим, що район Лос-Анджелеса Голлівуд є місцем проживання і роботи багатьох відомих людей галузі кіноіндустрії, тобто «скупченням зірок»[2]. Перший сезон був успішним для команди – 1 місце у Західній конференції та вихід до фіналу Кубка МЛС, де вона поступилися Ді Сі Юнайтед. В першому складі були декілька відомих гравців, зокрема, Кобі Джонс, Хорхе Кампос. Першим тренером був Лотар Осіандер.
У 1998 році «Гелексі» вперше виграв регулярний чемпіонат МЛС і став першим клубом, якому було вручено нагороду Supporters' Shield. Сезон 1998 року є рекордним для клубу за кількістю перемог у регулярному чемпіонаті (24 у 32 матчах). У плей-оф того сезону «Гелексі» поступився «Чикаго Файр» у фіналі Західної конференції.
У 1999 і 2001 році «Лос-Анджелес Гелексі» знову вигравав регулярний чемпіонат у Західній конфренції і виходив у фінал Кубка МЛС, але обидва рази програв «Ді Сі Юнайтед» і «Сан-Хосе Ерсквейкс». Також у 2001 році клуб вперше виграв Відкритий кубок США.
Вперше чемпіоном МЛС команда змогла стати у 2002 році з четвертої спроби вигравши фінал Кубка МЛС. Фінальний матч проходив 20 жовтня на Джиллетт Стедіум у Фоксборо – стадіон, на якому «Гелексі» програв два з трьох своїх попередніх фіналів, і який був домашньою ареною для суперника по фіналу – «Нью-Інгленд Революшн». Клуб з Лос-Анджелеса переміг 1:0 в овертаймі. Переможний м'яч забив Карлос Руїс. Після здобуття першого чемпіонського титулу команда переїхала з Роуз Боул на новозбудований стадіон «Хоум Депо Центр». Наступним успішним сезоном для «Гелексі» став 2005 – друга перемога у Відкритому кубку США і другий титул чемпіона МЛС. У фінальному матчі, як і три року тому, був обіграний «Нью-Інгленд» з рахунком 1:0 в додатковий час. Гол, який приніс титул, забив Гільєрмо Рамірес. Також перед сезоном 2005 року до Гелексі перейшов Лендон Донован – найрезультативніший гравець в історії клубу.
Загалом «Лос-Анджелес Гелексі» протягом перших десяти років існування МЛС кожного року виходив у плей-оф та п'ять разів зіграв у фіналі Кубка МЛС. Крім цього, ще у 2000 році команда здобула перший міжнародний трофей – Кубок чемпіонів КОНКАКАФ.
Протягом наступних трьох сезонів після здобуття другого титулу чемпіона (2006–2008) «Гелексі» не міг пробитися до плей-оф. Найбільш невдалим був сезон 2008 року коли команда посіла 6 місце (з-поміж 7 учасників) у Західній конференції. Найбільш значною подією у 2007 році для клубу було підписання контракту з колишнім капітаном збірної Англії Девідом Бекхемом. Це стало можливим завдяки запровадженню в МЛС нового правила, за яким команді дозволялося перевищити «стелю зарплат» для одного визначеного гравця. За умовами контракту Бекхем мав заробляти у «Гелексі» 50 мільйонів доларів щороку протягом 5 років[3]. Таким чином у його складі був другий серед найбільш високооплачуваних спортсменів у США[4]. Бекхем приїхав до Лос-Анджелеса у липні 2007 року. До переходу Бекхема було приурочено і зміну логотипу та ігрової форми. Бекхем був травмований і мало грав у 2007 році. У листопаді 2007 року тренером Ел-Ей Гелексі став Рууд Гулліт[5]. Незважаючи на залучення відомого тренера та гравців сезон 2008 року був дуже невдалим. Гулліт був звільнений посеред сезону, а на його місце прийшов Брюс Аріна – в минулому тренер збірної США, котрий був головним тренером Гелексі наступні 8 років до 2016.
На період між сезонами 2008 і 2009 року ключові гравці – Бекхем і Донован – були віддані в оренду у європейські клуби – «Мілан» і «Баварію Мюнхен». При цьому термін оренди Бекхема було продовжено до закінчення чемпіонату Італії і до Лос-Анджелеса він повернувся в середині сезону 2009 року. «Ел-Ей Гелексі» посів перше місце у Західній конференції і зміг вийти до фіналу Кубка МЛС, де програв «Реал Солт-Лейку» в серії пенальті.
В сезоні 2010 року «Ел-Ей Гелексі» під керівництвом Брюса Аріна виграв Supporters' Shield. Бекхем пропустив більшу частину сезону через травму, отриману під час оренди в «Мілані» під час міжсезоння 2009–2010. У плей-оф клуб поступився у фіналі конференції «Далласу».
Початок сезону 2011 року був вдалим для «Ел-Ей Гелексі» – лише дві поразки у 23 матчах. В серпні клуб підписав контракт з ще одним відомим європейським нападаючим – ірландцем Роббі Кіном. Сезон закінчився здобуттям четвертого Supporters' Shield. Важливу роль в переможному сезоні відіграли Лендон Донован (12 голів) і Девід Бекхем (15 гольових пасів). В раунді плей-оф команда вийшла у свій сьомий фінал, де перемогла «Х'юстон Динамо» – 1:0. Лендон Донован у серії плей-оф забив чотири голи, у тому числі вирішальний у фіналі.
Наступний регулярний сезон 2012 року був менш вдалим – 4 місце у Західній конференції. Успішно провів перший повноцінний сезон Роббі Кін (16 голів + 9 пасів). У плей-оф того сезону Кін забив ще 6 голів у 6 матчах, а «Гелексі» виграв титул чемпіона МЛС вчетверте. У фіналі був переможений «Х'юстон Динамо» – 3:1. По завершенні цього сезону Девід Бекхем залишив команду.
У 2014 році «Ел-Ей Гелексі» став п'ятиразовим чемпіоном МЛС. В регулярному сезоні того року клуб був другим у своїй конференції. Знову важливу роль в успіху команди відграли Роббі Кін (19 голів + 14 пасів) і Лендон Донован (19 пасів). 16 голів у регулярному сезоні забив Г'ясі Зардес – вихованець академії «Ел-Ей Гелексі». У фіналі плей-оф, який проходив на домашньому стадіоні «СтабХаб Центр», «Гелексі» переміг «Нью-Інгленд Революшн» – 2:1 в додатковий час. Ще в серпні того року Донован оголосив, що завершить кар'єру футболіста по закінченні сезону[6].
В січні 2015 року було оголошено про перехід до «Ел-Ей Гелексі» Стівена Джеррарда за правилом «визначеного гравця». Джеррард переїхав до МЛС в липні 2015 року. Крім цього, у тому ж місяці було підписано контракт з Джовані Дос Сантосом – гравцем збірної Мексики, також за правилом «визначеного гравця»[7]. Проте в цілому сезон для команди не був вдалим: 5 місце у Західній конференції та поразка від «Сіетл Саундерз» у першому раунді плей-оф.
Перед початком сезону 2016 року «Гелексі» оголосив про перехід ще двох відомих у європейському футболі гравців – Ешлі Коула і Найджела Де Йонга (контракт було розірвано за обопільною згодою 31 серпня того ж року). Крім цього, у вересні Лендон Донован оголосив про повернення до «Ел-Ей Гелексі» і підписання контракту на решту матчів регулярного сезону та плей-оф[8]. Клуб посів третє місце у регулярному чемпіонаті в Західній конференції. У раунді плей-оф «Гелексі» програв у фіналі конференції «Колорадо Рапідз». 22 листопада 2016 року було оголошено, що Брюс Аріна залишає пост головного тренера та генерального менеджера «Ел-Ей Гелексі», щоб стати головним тренером збірної США[9]. Протягом восьми років Аріна виграв з клубом три титули чемпіона МЛС і два Supporters' Shield. Його наступником став Курт Оналфо, котрий тренував перед цим «Ел-Ей Гелексі-2»[10].
(регулярнийсезон)
За інформацією офіційного сайту, кольорами клубу є білий, темно-синій (navy blue) і золотий[11].
Домашня: 1996–201
Права на франшизу Гелексі належать компанії AEG і Філіпу Аншуцу[en]. Президентом клубу є Кріс Клайн[12].
За даними сайту Forbes франшиза «Ел-Ей Гелексі» є другою за вартістю франшизою у МЛС – 265 мільйонів доларів, а також, за оцінками видання, мала найбільший дохід в МЛС у 2015 році – 58 мільйонів доларів[13].
Сума зарплат гравців основного складу у 2017 році складає 9,8 мільйона доларів. При цьому ще у 2015 році річна сума зарплат складала 19 мільйонів, але після того, як команду залишили Стівен Джеррард та Роббі Кін, сума суттєво зменшилась[14]. Найвищу зарплату у клубі отримують Джовані Дос Сантос (3,75 млн.) і Ромен Алессандріні (1,67 млн).
В січні 2014 року було створено команду резерву «Ел-Ей Гелексі II», котра виступає у United Soccer League[15].
Також у клубі існує система академій[16]. Команди академії в категоріях U-18 і U-16 змагаються у лізі за назвою U.S. Soccer Development Academy. Найвідоміший випускник академії «Ел-Ей Гелексі» – Г'ясі Зардес, котрий є гравецм національної збірної США. Також в першій команді грають інші гравці, які є випускниками клубної академії: Хосе Вільярреал, Оскар Сорто, Джон МакБін.
Озіандер (1996–1997) · Самбрано (1997–1999) · Шмід (1999–2004) · Семпсон (2004–2006) · Єллоп (2006–2007) · Гулліт (2007–2008) · Джонс (2008) · Арена (2008–2016) · Оналфо (2017) · Шмід (2017–2018) · Кіннір (2018) · Баррос Скелотто (2019–2020) · Кіннір (2020) · Венні (2021–)