Ломе

Місто Ломе фр. Lomé Герб Координати 6°7′48.0000001″ пн. ш. 1°12′57.0000001″ сх. д. Країна  Того[1] Того[1] Адмінодиниця Гольфе Площа 90 000 000 квадратний метр Висота центру 10 м Водойма Гвінейська затока Населення 837 437 осіб (2010), 573 000 осіб (1997), 450 000 осіб (1990), 375 499 осіб (1981), 186 000 осіб (1970), 85 000 осіб (1960), 43 000 осіб (1955), 33 000 осіб (1950), 2 188 376 осіб (2022)[2] Катойконім фр. Loméen[3] фр. Loméenne[3] есп. Lomeano Міста-побратими Дуйсбурґ (1973), Тайбей (1966), Шеньчжень Часовий пояс UTC+0 GeoNames 2365267 OSM r6607308  ·R Ломе Ломе (Того)  Ломе у Вікісховищі

Ломе́ (фр. Lomé) — столиця та найбільше місто Того, адміністративний і промисловий центр країни. Завдяки розташуванню на узбережжі Гвінейської затоки місто є головним портом країни.

Географія

Місто розташоване на території, що входить до складу Невільницького берега на узбережжі Гвінейської затоки, у південно-західній частині Того.

Клімат

Місто Ломе знаходиться в зоні тропічного саванного клімату (Aw за класифікацією кліматів Кеппена). Сезон дощів триває з квітня по червень і з вересня по листопад. Найбільш дощові місяці — червень і жовтень. Середньорічна кількість опадів становить 600—800 мм. Відносна вологість повітря в червні — 80 %. Найтепліший місяць — грудень із середньою температурою 32 °C. Найхолодніший місяць — серпень з середньою температурою 27 °C.

Клімат Ломе
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Середній максимум, °C	32,8	33,4	33,4	33,1	30,0	30,0	27,2	28,7	30,0	29,2	33,0	33,1	31,16
Середня температура, °C	26,8	29,6	29,0	29,6	26,8	25,5	24,9	26,2	27,1	26,9	29,0	29,1	27,54
Середній мінімум, °C	20,7	25,8	24,7	26,0	23,6	21,0	22,5	23,6	24,2	24,5	25,0	25,0	23,88
Норма опадів, мм	17	35	80	105	155	200	55	16	50	155	20	6	894
Кількість сонячних годин	217,5	214,0	227,9	201,9	208,6	146,0	141,6	148,8	152,5	205,5	234,0	235,6	2333,9
Кількість днів з опадами	1	2	5	6	8	10	5	3	6	9	3	1	59
Джерело: Normales et records pour la période 2000-2016 à Lome ,[4]

Середня температура води в океані біля Ломе

Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру
28 °C	28 °C	29 °C	29 °C	29 °C	28 °C	26 °C	25 °C	25 °C	27 °C	28 °C	28 °C

Історія

Місто було засноване у XVIII столітті. У 1882 році село Бей-Біч стало основним торговим центром після прибуття представників британської торгової компанії A. and F. Swanzy.

Бей-Біч стало столицею німецького протекторату Тоголенд після того, як німецька влада перенесла столицю з Анехо у 1897 році. Місто швидко росло, 1904 року був побудований перший причал, а наступного, 1905 року, був побудований вокзал першої залізниці Тоголенда.

1914 року місто було захоплене французькою армією в ході Першої світової війни. 27 грудня 1916 року Тоголенд було розділено на французьку і британську адміністративні зони: Французьке Того та Британське Того. Ломе стає столицею Французького Того.

20 липня 1922—1946: Ломе стає столицею підмандатної території Французький (Східний) Тоголенд, яка була передана під управління Франції Лігою Націй і, пізніше, ООН.

27 жовтня 1946 — 30 листопада 1956: столиця асоційованої території Французьке (Східне) Того Французького Союзу.

30 серпня 1956 — 22 листопада 1958: столиця Автономної Республіки Того в складі Французького Союзу.

22 лютого 1958 — 27 квітня 1960: столиця Республіки Того в складі Французької співдружністі.

З 27 квітня 1960 — столиця Тоголезької Республіки.

1965 року в Ломе був заснований університет.

1975 року в Ломе була підписана перша Ломеська конвенція, яка регулювала відносини між Європейським союзом та країнами Африки і Карибського басейну та Тихоокеанського регіону (АКТ).

Демографія

Динаміка зросту населення Ломе

1892 : 1 500 жителів

1896 : 2 000 жителів

1900 : 3 000 жителів

1904 : 4 000 жителів

1907 : 6 000 жителів

1911 : 8 000 жителів

1930 : 15 000 жителів

1938 : 18 000 жителів

1950 : 33 000 жителів

1955 : 43 000 жителів

1960 : 85 000 жителів

1970 : 186 000 жителів

1981 : 375 499 жителів

1990 : 450 000 жителів

1997 : 573 000 жителів

2006 : 737 751 жителів

2010 : 750 757 жителів

2010 року населення столичної агломерації становило 1 348 619 осіб.

Транспорт

З Ломе у внутрішні райони пролягають три залізниці: на північний захід до Кпаліме, на північ до Сокоде і на схід, уздовж узбережжя, до Анехо. Модернізація порту була розпочата в 1960-х роках, 1968 року завершено будівництво глибоководної гавані, завдяки чому порт може обробляти близько трьох мільйонів тонн вантажів на рік. Це значно полегшило доставку фосфатів та інших основних експортних товарів, таких як какао, кава, копра та бавовна. У Ломе також знаходиться міжнародний аеропорт.

Економіка

У Ломе також знаходиться теплоелектростанція, нафтопереробні підприємства.

Інфраструктура

У місті розташований конференцзал «Maison du Peuple».

Світлини

• 
  Панорама Ломе
• 
  Будівля Національної асамблеї і Монумент незалежності
• 
  Міжнародний аеропорт Ломе-Токуен
• 
  Великий ринок Ломе на тлі кафедрального собору Святого Серця
• 
  Середмістя
• 
  Посольство США

• 
  Євангелістська церква
• 
• 
• 
• 
• 
  Пляж

Міста-побратими

• Дуйсбург
• Тайпей
• Бей-Сіті
• Шеньчжень

Література

• Paul Tiyambe Zeleza; Dickson Eyoh, ред. (2003). Lome, Togo. Encyclopedia of Twentieth-Century African History. Routledge. ISBN 978-0415234795.(англ.)
• N. Adovi Goeh-Akue (2005). Lomé. У Kevin Shillington (ред.). Encyclopedia of African History. Fitzroy Dearborn. ISBN 978-1-135-45670-2.(англ.)
• Hugues Steve Ndinga-Koumba Binza (2006). Demographic Profiles of Libreville and Lomé. У S.B. Bekker and Anne Leildé (ред.). Reflections on Identity in Four African Cities. South Africa: African Minds. ISBN 978-1-920051-40-2.(англ.)
• Philippe Gervais-Lambony (2011). Simon Bekker and Goran Therborn (ред.). Lomé. Dakar: Council for the Development of Social Science Research in Africa. ISBN 978-2-8697-8495-6. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)(англ.)
• Gabriel Kwami Nyassogbo (1993). Comment une capitale devient macrocephale en Afrique subsaharienne: le cas de Lome au Togo. У John Taylor (ред.). Les capitales: Perspectives internationales. McGill-Queen's University Press. с. 325+.(фр.)
• Yves Marguerat (1994). La naissance d'une capitale africaine: Lomé. Т. 81. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)(фр.)
• Philippe Gervais-Lambony and G. Kwami Nyassogbo, ред. (2008). Lomé: Dynamiques d'une ville africaine. Éditions Karthala. ISBN 978-2-8111-4224-7.(фр.)
• Assogba Guézéré (2013). Deux roues motorisées et étalement urbain à Lomé, quel lien avec la théorie des 'trois âges' de la ville? [Motor bikes and urban sprawl in Lomé]. № 226. с. 41—62. doi:10.4000/norois.4549.(фр.)
• Lome. Deutsches Kolonial-Lexikon. 1920. (нім.)

Джерела

• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.

Примітки

1. archINFORM — 1994.
   d:Track:Q265049
2. https://citypopulation.de/en/togo/cities
3. http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
4. Normales et records pour la période 2000-2016 à Lome. Infoclimat. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 13 січня 2014.

Посилання

• Офіційна сторінка (фр.)
• Lomé (NATIONAL CAPITAL, TOGO) [Архівовано 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)

Географія   Африка   Того