PROFILBARU.COM

Кравченко-Крюковський Іван Григорович
Кравченко-Крюковський Іван Григорович
Народився	1815; Лохвиця, Полтавська губернія, Малоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер	1885
Країна	Російська імперія
Діяльність	кобзар, folk musician
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравченко.

Іван Григорович Кравченко-Крюковський (1815 (1820) — липень 1885) — кобзар.

З життєпису

Народився на Полтавщині, на околиці міста Лохвиця. Батьки були кріпаками поміщика Крюковського, тож співця й прозивали за прізвищем пана. Осліп в 10 років. Коли він зовсім осліп, то пан вигнав його i сказав: «Ти сліпий, нащо тобі хата? Ти у людей де-небудь поживеш».

На три роки хлопця відправили вчитися до кобзаря. Кравченко-Крюковський користувався надзвичайною популярністю у кобзарів та лірників: по-перше, як людина високо обізнана, по-друге, як «панмайстер», тобто президент складної кобзарсько-ліричної організації. По-третє, як людина доволі справедлива.

1882 року було надруковано думи і коротка біографія бандуриста. Так склалось, що мистецтво цього «великого кобзаря», як називають його сучасники, залишилось недостатньо вивченим, невідомий навіть його увесь репертуар.

Кобзарського мистецтва навчався в панотців Івана Кравченка-Касьяна та Гаврила Вовка, а також у Клима Губи. У Кравченка-Крюковського були й учні. Найвідоміший — Микола Дубина з Решетилівки на Полтавщині. З бандурою Іван Григорович обійшов усю Лівобережну Україну.

Сучасники називали його великим кобзарем та кобзарським гетьманом. А дослідники народної творчості Василь Горленко й Опанас Сластіон як виконавця історичних пісень і дум ставили вище навіть за Остапа Вересая. Та й сам Вересай був такої ж думки.

Помер у 1885 році у Лохвиці.

Син Севастьян Іванович за тверджнням Мартиновича також добре грав на кобзі. У нього були дві бандури. Старшу дістав О. Сластіон. Інструмент мав 25 струн. Кравченко-Крюковський також грав на гуслі яка мала металеві кілки.

Портрет його намалювали П. Мартинович та О. Сластіон (1876) а також В. Горленко в 1882 р.

Репертуар

Думи

Псалми

Ой горе, горе на світі жити,
Правда
«Ой ушли лої літа, яко вихрь в круги світа»
Смотрится к нам смерте
Ісусе мій прелюбезний
Ісусе, пане милий
Про Лазаря
Про Почаївську Божу матір

Історичні пісні

Про Саву Чалого

Жартівливі пісні

Чечітка
Про Хому та Ярему
Гарбуз
Вередунки
Міщанка

Джерела та література

Горленко В. Бандурист Иван Крюковский. «Киевская старина», 1882, т. 4;
Українські записи Порфирія Мартиновича. К., 1906;
І. М. Лисенко. Кравченко-Крюковський Іван Григорович [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 275. — ISBN 978-966-00-0855-4.
Мішалов, В. і М. Українські кобзарі-бандуристи. — Сідней, Австралія, 1986. — 106 с.
Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. — Львів : Галицька видавнича спілка, 2011. — С. 123

Посилання

Кравченко-Крюковський Іван Григорович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 590-591.