Коре́я — історична держава в Східній Азії, головним чином на Корейському півострові і прилеглих островах. Територія 220,8 тис. км². Населення понад 70 млн осіб, 99 % населення — корейці.
На цей час[коли?] в Північній Кореї прийнята назва Чосон (кор.조선; 朝鮮), а в Південній — Хангук (кор.한국; 韓國). Висувалися пропозиції використовувати назву Корьо (кор.고려; 高麗) для майбутньої об'єднаної Кореї. Корьо (кор.고려; 高麗) — це назва держави на Корейському півострові, що існувала в 918–1392 рр. н. е. Від неї походить європейська назва Кореї.
Людина розумна з'явилась на Корейському півострові приблизно 40000-25000 років тому, в період пізнього палеоліту. Однак ці стародавні люди не були безпосередніми предками сучасних корейців. Корейський етнос склався в результаті міграцій народів на півострів — головним чином з півночі. Ці міграції почалися в епоху неоліту (шосте — перше тисячоліття до нашої ери) і тривали до кінця першого тисячоліття нашої ери[джерело?].
Початок корейської історії часто датується 2333 до н. е., коли Тангун, легендарний син Небожителя і жінки з племені, тотемом якого вважався ведмідь, заснував перше королівство. Історики називають найраніший етап корейської історії періодом Кочосон (Стародавній Чосон).
У 1948 р. було створено дві держави — КНДР на півночі і Республіка Корея на Півдні. Корейська війна1950—53 рр. закріпила розкол країни. Проте обидві корейські держави переконані в неминучості об'єднання в майбутньому.
Корея в описах західних авторів (ІХ — початок ХХ століття): посіб.-хрестоматія / Ю. А. Ковальчук. — Київ: Вид. дім Д. Бураго, 2019. — 456 с. — ISBN 617-7621-26-2.
Новий погляд на історію Кореї: Підручник / Кім Чжонбе, Мін Хьонґу, Пак Йонун, Чжо Ґван та ін. За ред. Хо Сун Чьол. Переклад з корейської Ю. А. Ковальчук. — К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. — 336 с. — ISBN 978-966-489-076-9