Корделія (супутник)

Корделія

Дані про відкриття
Дата відкриття	20 січня 1986
Відкривач(і)	Р. Терріл / «Вояджер-2»
Планета	Уран
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь	49 751,722 ± 0,149[1] км
Орбітальний період	0,33503384 ± 0,00000058[1] діб
Ексцентриситет орбіти	0,00026 ± 0,000096[1]
Нахил орбіти	0,08479 ± 0,031° (к экватору Урана)° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Видима зоряна величина	{{{видима зоряна величина}}}
Середній радіус	21 ± 3 [2] км
Площа поверхні	~5500[3] км²
Об'єм	~38 900 км³[3]
Маса	~5,0× 10^16 кг[3]
Густина	~1,3 (припущення) г/см³
Прискорення вільного падіння	~0,0073[3] м/с²
Альбедо	0,08 ± 0,01[4]
Атмосфера
Інші позначення
Корделія у Вікісховищі

Знімок, за допомогою якого була відкрита Корделія

Корделія (англ. Cordelia) — найближчий до планети супутник Урана. Належить до внутрішніх супутників.

Була відкрита 20 січня 1986 року на знімках, зроблених космічним апаратом «Вояджер-2», і отримала тимчасове позначення S/1986 U 7^[5]. Відтоді не спостерігалася, поки космічний телескоп «Габбл» не отримав відповідні зображення у 1997 році^[4].

Названа за іменем персонажа з п'єси Вільяма Шекспіра «Король Лір». Також позначається як Уран VI^[6].

За винятком орбіти^[1], середнього радіуса 21 км^[2], габаритних розмірів 50 × 36 × 36 км^[2] та геометричного альбедо 0,08^[4], про Корделію практично нічого не відомо.

На знімках, які передав «Вояджер-2», Корделія виглядає як довгастий об'єкт, направлений своєю головною віссю в бік Урана. Співвідношення її поперечного розміру до поздовжнього становить 0,7 ± 0,2^[2].

Корделія виконує роль супутника-пастуха на внутрішньому краю кільця Епсилон Урана^[7].

Орбіта Корделії розташовується усередині синхронної орбіти Урана, унаслідок чого орбіта цього супутника поступово знижується через вплив припливних сил^[2].

Див. також

• Супутники Урана

Примітки

1. Jacobson, R. A. (1998). The Orbits of the Inner Uranian Satellites From Hubble Space Telescope and Voyager 2 Observations. The Astronomical Journal. 115: 1195—1199. doi:10.1086/300263. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 25 березня 2012.
2. Karkoschka, Erich (2001). Voyager’s Eleventh Discovery of a Satellite of Uranus and Photometry and the First Size Measurements of Nine Satellites. Icarus. 151: 69—77. doi:10.1006/icar.2001.6597. Архів оригіналу за 3 листопада 2017. Процитовано 25 березня 2012.
3. Пораховано за значеннями інших параметрів.
4. Karkoschka, Erich (2001). Comprehensive Photometry of the Rings and 16 Satellites of Uranus with the Hubble Space Telescope. Icarus. 151: 51—68. doi:10.1006/icar.2001.6596. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 25 березня 2012.
5. Smith, B. A. (27 січня 1986). IAU Circular No. 4168. Процитовано 5 серпня 2006.
6. Planet and Satellite Names and Discoverers. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology. 21 липня 2006. Архів оригіналу за 19 серпня 2006. Процитовано 5 серпня 2006.
7. Esposito, L. W. (2002). Planetary rings. Reports On Progress In Physics. 65: 1741—1783. doi:10.1088/0034-4885/65/12/201. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 25 березня 2012.

Посилання

• Cordelia Profile by NASA's Solar System Exploration