Комета Шумейкерів — Леві 9

D/1993 F2 (Shoemaker-Levy)
Комета Шумейкер-Леві 9,
являла собою ланцюжок фрагментів
Відкриття
Першовідкривач:Юджин та Керолін Шумейкери,
Девід Леві
Дата відкриття:24 березня 1993
Альтернативні позначення:1993e
Характеристики орбіти
Епоха:2449480,5
(8 травня 1994)
Афелій:8,349026 а. о.
Перигелій:5,380 563 а. о.
Велика піввісь орбіти:6,864 795 а. о.
Ексцентриситет орбіти:0,216 209
Період обертання:17,99 років
Нахил орбіти:6,0033 °
Останній перигелій:24 березня 1994
Наступний перигелій:впала на Юпітер
Фізичні характеристики

Комета Шумейкерів — Леві 9 (D/1993 F2) — комета, що розпалася на частини в липні 1992 року та зіткнулася з Юпітером у липні 1994 року. Ця подія стала першим прямим спостереженням позаземного зіткнення об'єктів Сонячної системи[1]. Це було широко висвітлено в популярних ЗМІ, і комету спостерігали астрономи з усього світу. Зіткнення принесло нову інформацію про Юпітер і підкреслило його можливу роль у зменшенні кількості малих космічних тіл у внутрішній частині Сонячної системи.

Комету відкрили астрономи Керолін і Юджин М. Шумейкери та Девід Х. Леві[en] в 1993 році[2]. Комета Шумейкерів — Леві 9 (ШЛ9) була захоплена Юпітером, її було відкрито тоді, коли вона оберталася навколо планети. Це була перша активна комета, зафіксована на орбіті планети, і, ймовірно, була захоплена Юпітером приблизно 20—30 років тому.

Розрахунки показали, що її незвичайна фрагментована форма була зумовлена попереднім наближенням до Юпітера в липні 1992 року. У той час орбіта Шумейкера — Леві 9 проходила за межею Роша Юпітера, і приливні сили Юпітера розірвали комету на частини. Пізніше комету спостерігали як серію фрагментів розміром до 2 км у діаметрі. Ці фрагменти зіткнулися з південною півкулею Юпітера між 16 і 22 липня 1994 року на швидкості приблизно 60 км/с (друга космічна швидкість Юпітера). Виразні сліди від ударів були помітні краще, ніж Велика червона пляма, і зберігалися протягом багатьох місяців.

Відкриття

Виконуючи програму спостережень, спрямовану на виявлення навколоземних об'єктів, Шумейкери та Леві виявили комету Шумейкерів — Леві 9 у ніч на 24 березня 1993 року на фотографії, зробленій приблизно півметровим телескопом Шмідта[en] в Паломарській обсерваторії в Каліфорнії. Таким чином, комета стала випадковим відкриттям, яке швидко затьмарило результати їхньої основної програми спостережень[3].

Комета Шумейкерів — Леві 9 була дев'ятою періодичною кометою (кометою, орбітальний період якого становить 200 років або менше), відкритою Шумейкерами та Леві, звідси і її назва. Це було їхнє одинадцяте відкриття комети, включаючи відкриття двох неперіодичних комет, які використовують іншу номенклатуру. Про відкриття було оголошено в циркулярі IAU[en] 5725 26 березня 1993 року[4].

Початкове зображення дало перший натяк на те, що комета Шумейкерів — Леві 9 була незвичайною кометою, оскільки в ній було видно кілька ядер у витягнутій області близько 50 кутових секунд і 10 шириною кутових секунд. Браян Г. Марсден із Центрального бюро астрономічних телеграм[en] зазначив, що комета лежить лише близько 4 градусів від Юпітера, як видно із Землі, і хоча це може бути ефектом прямої видимості, її видимий рух у небі свідчить про те, що комета була фізично близько до планети[5].

Орбіта

Орбітальні дослідження нової комети незабаром показали, що вона обертається навколо Юпітера, а не навколо Сонця, на відміну від усіх інших відомих на той час комет. Її орбіта навколо Юпітера була дуже слабко зв'язана, з періодом близько 2 років і апсидом (найвіддаленішою від планети точкою орбіти) в 0,33 астрономічної одиниці (49 млн км). Його орбіта навколо планети була дуже ексцентричною (e = 0,9986)[6].

Відстеження орбітального руху комети показало, що вона деякий час оберталася навколо Юпітера. Цілком ймовірно, що вона була зафіксонава на сонячній орбіті на початку 1970-х років, хоча це могло відбутися ще в середині 1960-х років[7]. Кілька інших спостерігачів знайшли зображення комети на попередніх знімках, отриманих до 24 березня, зокрема Ендате Кін на фотографії, зробленій 15 березня, Сатору Отомо[en] 17 березня і команда на чолі з Елеанорою Гелін на знімках 19 березня[8]. Зображення комети на фотопластині Шмідта, зроблене 19 березня, було ідентифіковане 21 березня М. Ліндгреном у рамках проекту з пошуку комет поблизу Юпітера[9]. Однак, оскільки його команда очікувала, що комети будуть неактивними або, у кращому випадку, демонструватимуть слабку пилову кому, а SL9 мала особливу морфологію, її справжню природу не було розпізнано аж до офіційного оголошення через 5 днів. Не було знайдено жодних попередніх зображень, датованих раніше березня 1993 року. До того, як комета була захоплена Юпітером, вона, ймовірно, була короткоперіодичною кометою з афелієм всередині орбіти Юпітера і перигелієм всередині поясу астероїдів[10].

Об'єм простору, у межах якого можна сказати, що об'єкт обертається навколо Юпітера, визначається сферою Гілла. Коли комета проходила повз Юпітер наприкінці 1960-х або на початку 1970-х років, вона опинилася поблизу його афелію і трохи в межах сфери пагорба Юпітера. Гравітація Юпітера підштовхнула комету до нього. Оскільки рух комети відносно Юпітера був дуже малий, вона впала майже прямо на Юпітер, і тому опинилася на орбіті з дуже високим ексцентриситетом — тобто еліпс був майже сплюснутий[11].

Комета, очевидно, пройшла дуже близько до Юпітера 7 липня 1992 року, трохи більше 40 000 км над його хмарними вершинами — менша відстань, ніж радіус Юпітера, що становить 70 000 км, і в межах орбіти внутрішнього супутника Юпітера Метіда та межі Роша, всередині якої приливні сили достатньо сильні, щоб зруйнувати тіло, яке утримується разом лише силою тяжіння. Хоча комета і раніше наближалася до Юпітера дуже близько, зіткнення 7 липня, схоже, було найближчим, і вважається, що саме в цей час відбулася фіксація фрагментів комети. Кожен фрагмент комети був позначений літерою алфавіту, від «фрагмента A» до «фрагмента W» — практика, що вже склалася на основі попередніх спостережень за фрагментами комет[12][11].

Для астрономів, які займаються планетарними дослідженнями, ще більш захоплюючим було те, що найкращі орбітальні розрахунки показували, що комета пройде в межах 45 000 км від центра Юпітера, тобто на відстані, меншій за радіус планети, а це означало, що існувала надзвичайно висока ймовірність того, що SL9 зіткнеться з Юпітером у липні 1994 року. Дослідження припускали, що потік уламків буде входити в атмосферу Юпітера протягом приблизно п'яти днів[13][11].

Передбачення зіткнення

Відкриття того, що комета, ймовірно, зіткнеться з Юпітером, викликало велике хвилювання в астрономічній спільноті та за її межами, оскільки астрономи ніколи раніше не бачили зіткнення двох значних тіл Сонячної системи. Були проведені інтенсивні дослідження комети, і в міру того, як її орбіта ставала все більш точною, можливість зіткнення стала ймовірною. Зіткнення дало б унікальну можливість вченим зазирнути всередину атмосфери Юпітера, оскільки очікувалося, що зіткнення спричинить виверження речовини з шарів, які зазвичай приховані під хмарами[14].

За оцінками астрономів, видимі фрагменти SL9 мали розмір від кількох сотень метрів (близько 1000 футів) до двох кілометрів (1,2 милі) в діаметрі, що свідчить про те, що початкова комета могла мати ядро до 5 км (3,1 милі) в діаметрі — дещо більше, ніж комета Хякутаке, яка стала дуже яскравою, коли пройшла близько до Землі в 1996 році. Однією з головних дискусій напередодні зіткнення було питання, чи будуть наслідки зіткнення таких малих тіл помітні з Землі, окрім спалаху, коли вони розпадуться, як гігантські метеорити. Найоптимістичнішим прогнозом було те, що великі асиметричні балістичні вогняні кулі піднімуться над кінцівкою Юпітера і потраплять у сонячне світло, щоб їх можна було побачити з Землі. Іншими передбачуваними наслідками зіткнень були сейсмічні хвилі, що поширюються по планеті, збільшення стратосферного туману на планеті через пил від зіткнень, а також збільшення маси системи кільця Юпітера. Однак, зважаючи на те, що спостереження такого зіткнення було абсолютно нетиповим, астрономи були обережними у своїх прогнозах щодо того, що ця подія може показати[14].

Спостереження та відкриття

Вивчення хімічного складу

Південна півкуля Юпітера з численними плямами — слідами зіткнень

При спостереженні зіткнення, вчені та дослідники сподівалися, що воно дасть змогу спостерігати Юпітер під його хмарними вершинами, так як його нижня поверхня безпосередньо була розкрита фрагментами комети, що пробили наскрізь верхні шари атмосфери. Спектроскопічні дослідження виявили лінії поглинання в спектрі Юпітера через спостереження дисульфуру[en] (S2) і сірковуглецю (CS2), які за час досліджень Юпітеру були виявлені на ньому вперше, а також планета стала другим астрономічним об'єктом, на якому був ідентефікований дисульфур. Інші виявлені молекули включали аміак (NH3) і сірководень (H2S). Кількість сірки у визначених сполуках, була набагато більшою, ніж кількість, яку можна було б очікувати в невеликому ядрі комети, що свідчить про виявлення матеріалу з Юпітера. Молекули, що містять кисень, такі як діоксид сірки, на подив астрономів, виявлені не були[15].

Окрім виявлення вмісту вищеописаних молекул, також було визначено присутність випромінювання важких металів, таких як залізо, магній, кремній, у відповідній кількості, що могла б бути знайдена в ядрі комети. Незважаючи на те, що спектроскопічно було виявлено значну кількість води, її було не так багато, як передбачалося, що може пояснюватися тим, що або шар води, що вважався існуючим під хмарами, є тоншим ніж очікувалося, або фрагменти комети на проникли достатньо глибоко у нього[16].

Хвилі на Юпітері

Як і передбачалося, зіткнення спричинило величезні хвилі, що пронеслися по Юпітеру зі швидкістю 450 м/с і спостерігалися впродовж двох годин після найбільших за силою зіткнень. Вважалося, що хвилі рухалися в межах стабільного шару, що відігравав роль хвилевода, та мав лежати в межах гіпотетичної тропосферної водяної хмари. Однак, інші докази показують, що уламки комети не реагували із водяним шаром, а хвилі поширювалися по стратосфері[17].

Інші спостереження

Радіоспостереження показали різке збільшення випромінювання на хвилі довжиною 21 см (8,3 дюйма) після найбільших зіткнень, яке у максимумі досягло 120 % від нормального випромінювання планети. Вважалося, що це сталося через синхротронне випромінювання, спричинене викидом релятивістських електронів — електронів зі швидкостями, близькими до швидкості світла — в магнітосферу Юпітера під час ударів[18].

Приблизно через годину після того, як фрагмент К упав на Юпітер, дослідники зафіксували полярне сяйво поблизу області зіткнення, а також на протилежному боці Юпітера. Одне з можливих пояснень полягало в тому, що спрямована вгору ударна хвиля прискорила заряджені частинки настільки, що вони під дією магнітного поля Юпітера увійшли в атмосферу з протилежних боків планети. Подібне явище зазвичай виникає під впливом потоків частинок сонячного вітру, які магнітне поле планети спрямовує до її полюсів[19].

Деякі астрономи висунули думки про те, що наслідки від зіткнень можуть мати помітний вплив на тор Іо, тор високоенергетичних частинок, що з'єднує Юпітер з вулканічним супутником Іо. Однак спектроскопічні дослідження з високою роздільною здатністю показали, що коливання йонної густини, обертової частоти та температури під час удару та після нього були в межах норми[20].

«Вояджер-2» не зміг нічого виявити при дослідженнях; після зіткнення не було зареєстровано аномальних рівнів УФ-випромінювання або радіосигналів[21][22]. Улісс також не зміг виявити жодних аномальних радіочастот[21].

Параметри перед зіткненням

На початку 1994 року комета мала такі параметри орбіти: перигелій 5,381 а. о.; ексцентриситет 0,216; нахил орбіти до екліптики 6° 00'; аргумент перицентра 354° 53'; довгота висхідного вузла 220° 32'; середня аномалія 242,7°; орбітальний період 18,0 року. Стандартна зоряна величина комети — 6m[23][24].

Зіткнення з Юпітером

Поверхня Юпітера після зіткнення
Ланцюг кратерів на поверхні Ганімеда (на знімку) служить свідченням того, що у більшості випадків безпосередньо перед зіткненням з планетою або її супутником комета розривається силою тяжіння цієї планети на частини

Під час чергового наближення до планети в липні 1994 року фрагменти комети врізалися в атмосферу Юпітера на швидкості 64 км/с, викликавши потужні збурення хмарного покриву (спостерігалося 21 зіткнення, оскільки деякі фрагменти до падіння розпалися). Падіння комети було передбачене та спостерігалося як із Землі, так і з космосу, воно відбувалося з 16 по 22 липня. Точки падіння перебували в південній півкулі Юпітера, на протилежному боці від Землі, тому самі моменти падіння спостерігалися лише апаратом «Галілео», що перебував на відстані 1,6 а. о. від Юпітера. Однак збурення в атмосфері Юпітера, що утворилися після падіння, спостерігалися із Землі після повороту Юпітера навколо своєї осі.

Перший фрагмент (A) увійшов в атмосферу Юпітера 16 липня о 20:16 UTC[25][26]. При цьому спостерігався спалах із температурою 24000 К, хмара газів піднялося на висоту до 3000км[27], внаслідок чого її стало видно із Землі.

Найбільший фрагмент G зіткнувся з Юпітером 18 липня о 7:34 UTC. Через кілька годин в атмосфері утворилася темна пляма, оточена двома кільцями. Діаметр зовнішнього кільця сягав 12 000 км (близько до діаметра Землі), вивільнена енергія оцінена у 6 млн мегатонн у тротиловому еквіваленті[28] (у 750 разів більше всього ядерного потенціалу, накопиченого на Землі).

Наслідків падіння фрагментів T, U та V спостерігати не вдалося. Можливо, вони відхилилися від траєкторії комети та уникли зіткнення[28].

Юпітер після зіткнення

Було розроблено декілька моделей для обчислення густини та розміру комети Шумейкерів — Леві 9. Виявилося, що її середня густинастановить приблизно 0,5 г/см3; розпад комети з набагато меншою щільністю не нагадував би спостережувану низку об'єктів. Розмір материнської комети був розрахований у приблизно 1,8 км у діаметрі[29][30]. Ці передбачення були одними з небагатьох, які були фактично підтверджені подальшими спостереженнями[31].

Несподіваним наслідком зіткнення було виявлення невеликої кількості води порівняно з попередніми прогнозами[32]. До зіткнення моделі атмосфери Юпітера вказували, що розпад найбільших фрагментів відбуватиметься за атмосферного тиску від 30 кілопаскалів до кількох десятків мегапаскалів (від 0,3 до кількох сотень бар)[16]. Крім того, за деякими прогнозами, комета мала проникнути через шар води і створити блакитну пелену над цією областю Юпітера[33].

Астрономи не спостерігали великої кількості води після зіткнень, а пізніші дослідження зіткнень показали, що фрагментація та руйнування уламків комети під час метеорного повітряного вибуху, ймовірно, відбулося на набагато більшій висоті, ніж очікувалося раніше, причому навіть найбільші фрагменти були зруйновані під тиском досягла 250 кПа — значно вище очікуваної глибини шару води. Менші фрагменти, ймовірно, були знищені ще до того, як досягли хмарного шару[34].

Довготривалі наслідки

Сліди від ударів можна було побачити на Юпітері протягом багатьох місяців. Спостерігачі описували їх як більш помітні, ніж Велика червона пляма. Перегляд історичних спостережень показав, що ці сліди були, ймовірно, найпомітнішими тимчасовими деталями, які коли-небудь бачили на планеті[35].

За допомогою спектроскопічних спостережень було виявилено, що аміак і сірковуглець зберігалися в атмосфері щонайменше чотирнадцять місяців після зіткнень, причому значна кількість аміаку була присутня в стратосфері на відміну від його нормального розташування в тропосфері[36].

Дещо парадоксально, але температура атмосфери впала до нормального рівня набагато швидше у місцях більших зіткнень, ніж менших: при більших зіткненнях температура піднялася на ділянкках розміром від 15 000 до 20 000 км, але впала до нормального рівня протягом тижня після зіткнення. У місцях менших зіткнень температура на 10 К вища, ніж навколишнє середовище, трималася майже два тижні[37]. Глобальна стратосферна температура піднялася одразу після зіткнень, а потім протягом 2—3 тижнів впала до температури меншої ніж перед зіткненням, перш ніж повільно піднятися до нормальної температури[38].

Взаємодія Юпітера з кометами

Частота зіткнень

Енкі Катена, ланцюг кратерів на Ганімеді, ймовірно, спричинений подібним зіткненням. Зображення охоплює територію приблизно 190 км (120 миль) в поперечнику

SL9 не є унікальною в тому, що певний час оберталася навколо Юпітера; відомо, що п'ять комет (зокрема 82P/Герельса, 147P/Кушиди-Мурамацу та 111P/Геліна-Романа-Крокетта) були тимчасово захоплені планетою[39][40]. Кометні орбіти навколо Юпітера нестабільні, оскільки вони будуть дуже еліптичними і, ймовірно, будуть сильно збурені гравітацією Сонця в апсиді (найвіддаленішій від планети точці орбіти).

Юпітер, наймасивніша планета Сонячної системи, може захоплювати об'єкти відносно часто, але розмір SL9 робить це явище рідкісним: за оцінками одного з досліджень після зіткнення, комети діаметром 0,3 км (0,19 милі) зіштовхуються з планетою раз на 500 років, а комети діаметром 1,6 км (1 миля) — лише раз на 6 000 років[41].

Існують дуже переконливі докази того, що комети раніше фрагментувалися і зіштовхувалися з Юпітером та його супутниками. Під час місій «Вояджера» до планети планетологи виявили 13 ланцюжків кратерів на Каллісто і три на Ганімеді, походження яких спочатку було загадкою[42]. Ланцюжки кратерів на Місяці часто випромінюються з великих кратерів, і вважається, що вони спричинені вторинними ударами первинного викиду, але ланцюжки на супутниках Юпітера не ведуть назад до більшого кратера. Удар SL9 переконливо свідчить про те, що ланцюжки були спричинені потягами уламків комет, які врізалися в супутники[43].

Зіткнення 19 липня 2009 року

19 липня 2009 року, рівно через 15 років після зіткнення SL9, у південній півкулі Юпітера з'явилася нова чорна пляма розміром з Тихий океан. Теплові інфрачервоні вимірювання показали, що місце зіткнення було теплим, а спектроскопічний аналіз виявив утворення надлишку гарячого аміаку і пилу, багатого на кремнезем, у верхніх шарах атмосфери Юпітера. Вчені дійшли висновку, що відбулося ще одне зіткнення, але цього разу причиною був більш компактний і сильний об'єкт, ймовірно, невеликий невідкритий астероїд[44].

Роль Юпітера у захисті внутрішньої частини Сонячної системи

Події взаємодії SL9 з Юпітером значно підкреслили роль Юпітера у захисті внутрішніх планет від міжзоряного та внутрішньосистемного сміття, виконуючи роль «космічного пилососа» для Сонячної системи(бар'єр Юпітера). Сильний гравітаційний вплив планети притягує багато малих комет та астероїдів, і вважається, що частота зіткнень комет з Юпітером у 2,000-8,000 разів вища, ніж на Землі[45].

Вважається, що вимирання непташиних динозаврів наприкінці Крейдяного періоду було спричинене Крейдово-палеогеновим зіткненням, яке створило кратер Чиксулуб[46], демонструючи, що кометні зіткнення дійсно становлять серйозну загрозу для життя на Землі. Астрономи припускають, що без величезної гравітації Юпітера події вимирання на Землі могли б відбуватися частіше, і складне життя не змогло б розвинутися[47]. Це один з аргументів, який використовується в гіпотезі про виняткову Землю.

У 2009 році було показано, що наявність меншої планети на місці Юпітера в Сонячній системі може значно збільшити частоту зіткнень комет із Землею. Планета маси Юпітера, схоже, все ще забезпечує підвищений захист від астероїдів, але загальний вплив на всі орбітальні тіла в Сонячній системі залишається неясним. Ця та інші останні моделі ставлять під сумнів природу впливу Юпітера на зіткнення з Землею[48][49][50].

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Комета Шумейкерів — Леві 9

Примітки

  1. ↑ Comet Shoemaker–Levy 9 Collision with Jupiter. National Space Science Data Center. February 2005. Архів оригіналу за 19 лютого 2013. Процитовано 26 серпня 2008.
  2. ↑ Marsden, B. G. (1993). Comet Shoemaker-Levy (1993e). IAU Circular. 5725.
  3. ↑ Marsden, Brian G. (18 липня 1997). Eugene Shoemaker (1928–1997). Jet Propulsion Laboratory. Процитовано 24 серпня 2008.
  4. ↑ Marsden, B. G. (1993). Comet Shoemaker-Levy (1993e). IAU Circular. 5725.
  5. ↑ Marsden, B. G. (1993). Comet Shoemaker-Levy (1993e). IAU Circular. 5725.
  6. ↑ Burton, Dan (July 1994). What will be the effect of the collision?. Frequently Asked Questions about the Collision of Comet Shoemaker–Levy 9 with Jupiter. Stephen F. Austin State University. Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 20 серпня 2008.
  7. ↑ Landis, R. R. (1994). Comet P/Shoemaker–Levy's Collision with Jupiter: Covering HST's Planned Observations from Your Planetarium. Proceedings of the International Planetarium Society Conference held at the Astronaut Memorial Planetarium & Observatory, Cocoa, Florida, July 10–16, 1994. SEDS. Архів оригіналу за 8 серпня 2008. Процитовано 8 серпня 2008.
  8. ↑ D/1993 F2 Shoemaker–Levy 9. Gary W. Kronk's Cometography. 1994. Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 8 серпня 2008.
  9. ↑ Lindgren, Mats (August 1996). Searching for comets encountering Jupiter. Second campaign observations and further constraints on the size of the Jupiter family population. Astronomy and Astrophysics Supplement Series. 118 (2): 293—301. Bibcode:1996A&AS..118..293L. doi:10.1051/aas:1996198.
  10. ↑ Benner, L. A.; McKinnon, W. B. (March 1994). Pre-Impact Orbital Evolution of P/Shoemaker–Levy 9. Abstracts of the 25th Lunar and Planetary Science Conference, Held in Houston, TX, March 14–18, 1994. 25: 93. Bibcode:1994LPI....25...93B.
  11. ↑ а б в Chapman, C. R. (June 1993). Comet on target for Jupiter. Nature. 363 (6429): 492—493. Bibcode:1993Natur.363..492C. doi:10.1038/363492a0. S2CID 27605268.
  12. ↑ Boehnhardt, H. (November 2004). Split comets. У M. C. Festou, H. U. Keller and H. A. Weaver (ред.). Comets II. University of Arizona Press. с. 301. ISBN 978-0-8165-2450-1.
  13. ↑ Marsden, B. G. (1993). Periodic Comet Shoemaker-Levy 9 (1993e). IAU Circular. 5800.
  14. ↑ а б Burton, Dan (July 1994). What will be the effect of the collision?. Frequently Asked Questions about the Collision of Comet Shoemaker–Levy 9 with Jupiter. Stephen F. Austin State University. Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 20 серпня 2008.
  15. ↑ Noll, K. S.; McGrath, M. A.; Trafton, L. M.; Atreya, S. K.; Caldwell, J. J.; Weaver, H. A.; Yelle, R. V.; Barnet, C.; Edgington, S. (3 березня 1995). HST Spectroscopic Observations of Jupiter After the Collision of Comet Shoemaker-Levy 9. Science (англ.). Т. 267, № 5202. с. 1307—1313. doi:10.1126/science.7871428. ISSN 0036-8075. Процитовано 11 квітня 2024.
  16. ↑ а б Hu, Zhong-Wei; Chu, Yi; Zhang, Kai-Jun (May 1996). On Penetration Depth of the Shoemaker–Levy 9 Fragments into the Jovian Atmosphere. Earth, Moon, and Planets. 73 (2): 147—155. Bibcode:1996EM&P...73..147H. doi:10.1007/BF00114146.
  17. ↑ Ingersoll, Andrew P.; Kanamori, Hiroo (1 квітня 1995). Waves from the collisions of comet Shoemaker-Levy 9 with Jupiter. Nature. Т. 374. с. 706—708. doi:10.1038/374706a0. ISSN 0028-0836. Процитовано 11 квітня 2024.
  18. ↑ Olano, C. A. (1 серпня 1999). Jupiter's Synchrotron Emission Induced by the Collision of Comet Shoemaker-Levy 9. Astrophysics and Space Science. Т. 266. с. 347—369. doi:10.1023/A:1002020013936. ISSN 0004-640X. Процитовано 11 квітня 2024.
  19. ↑ Bauske, Rainer; Combi, Michael R.; Clarke, John T. (1 листопада 1999). Analysis of Midlatitude Auroral Emissions Observed during the Impact of Comet Shoemaker-Levy 9 with Jupiter. Icarus. Т. 142. с. 106—115. doi:10.1006/icar.1999.6198. ISSN 0019-1035. Процитовано 11 квітня 2024.
  20. ↑ Brown, Michael E.; Moyer, Elisabeth J.; Bouchez, Antonin H.; Spinrad, Hyron (1 липня 1995). Comet Shoemaker-Levy 9: No effect on the Io plasma torus. Geophysical Research Letters. Т. 22. с. 1833—1835. doi:10.1029/95GL00904. ISSN 0094-8276. Процитовано 11 квітня 2024.
  21. ↑ а б Shoemaker-Levy 9 Collision with Jupiter. nssdc.gsfc.nasa.gov. Процитовано 11 квітня 2024.
  22. ↑ Ulivi, Paolo; Harland, David Michael (2007). Robotic exploration of the solar system. Springer Praxis books in space exploration. Chichester: Springer published in association with Praxis publ. ISBN 978-0-387-49326-8.
  23. ↑ Predicted Impact Parameters for Comet Shoemaker-Levy 9. solarsystem.nasa.gov. Процитовано 28 квітня 2024.
  24. ↑ New Hubble Images of Comet Shoemaker-Levy Available. solarsystem.nasa.gov. Процитовано 28 квітня 2024.
  25. ↑ SPIREX. nssdc.gsfc.nasa.gov. Процитовано 28 квітня 2024.
  26. ↑ Fragment A Impact on Jupiter. solarsystem.nasa.gov. Процитовано 28 квітня 2024.
  27. ↑ Fragment A Impact. solarsystem.nasa.gov. Процитовано 28 квітня 2024.
  28. ↑ а б Падіння комети на Юпітер // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 338-339. — ISBN 966-613-263-X.
  29. ↑ Solem, J. C. (1995). Cometary breakup calculations based on a gravitationally-bound agglomeration model: The density and size of Comet Shoemaker-Levy 9. Astronomy and Astrophysics. 302 (2): 596—608. Bibcode:1995A&A...302..596S.
  30. ↑ Solem, J. C. (1994). Density and size of Comet Shoemaker–Levy 9 deduced from a tidal breakup model. Nature. 370 (6488): 349—351. Bibcode:1994Natur.370..349S. doi:10.1038/370349a0.
  31. ↑ Noll, Keith S.; Weaver, Harold A.; Feldman, Paul D . (2006). Proceedings of Space Telescope Science Institute Workshop, Baltimore, MD, May 9–12, 1995, IAU Colloquium 156: The Collision of Comet Shoemaker-Levy 9 and Jupiter. Cambridge University Press. Архів оригіналу за 24 листопада 2015.
  32. ↑ Loders, Katharina; Fegley, Bruce (1998). Jupiter, Rings and Satellites. The Planetary Scientist's Companion. Oxford University Press. с. 200. ISBN 978-0-19-511694-6.
  33. ↑ Bruton, Dan (July 1994). Can I see the effects with my telescope?. Frequently Asked Questions about the Collision of Comet Shoemaker–Levy 9 with Jupiter. Stephen F. Austin State University. Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 20 серпня 2008.
  34. ↑ Hu, Zhong-Wei; Chu, Yi; Zhang, Kai-Jun (May 1996). On Penetration Depth of the Shoemaker–Levy 9 Fragments into the Jovian Atmosphere. Earth, Moon, and Planets. 73 (2): 147—155. Bibcode:1996EM&P...73..147H. doi:10.1007/BF00114146.
  35. ↑ Hockey, T.A. (1994). The Shoemaker–Levy 9 Spots on Jupiter: Their Place in History. Earth, Moon, and Planets. 66 (1): 1—9. Bibcode:1994EM&P...66....1H. doi:10.1007/BF00612878.
  36. ↑ McGrath, M.A.; Yelle, R. V.; Betremieux, Y. (September 1996). Long-term Chemical Evolution of the Jupiter Stratosphere Following the SL9 Impacts. Bulletin of the American Astronomical Society. 28: 1149. Bibcode:1996DPS....28.2241M.
  37. ↑ Bézard, B. (October 1997). Long-term Response of Jupiter's Thermal Structure to the SL9 Impacts. Planetary and Space Science. 45 (10): 1251—1271. Bibcode:1997P&SS...45.1251B. doi:10.1016/S0032-0633(97)00068-8.
  38. ↑ Moreno, R.; Marten, A; Biraud, Y; Bézard, B; Lellouch, E; Paubert, G; Wild, W (June 2001). Jovian Stratospheric Temperature during the Two Months Following the Impacts of Comet Shoemaker–Levy 9. Planetary and Space Science. 49 (5): 473—486. Bibcode:2001P&SS...49..473M. doi:10.1016/S0032-0633(00)00139-2.
  39. ↑ Ohtsuka, Katsuhito; Ito, T.; Yoshikawa, M.; Asher, D. J.; Arakida, H. (October 2008). Quasi-Hilda comet 147P/Kushida–Muramatsu. Another long temporary satellite capture by Jupiter. Astronomy and Astrophysics. 489 (3): 1355—1362. arXiv:0808.2277. Bibcode:2008A&A...489.1355O. doi:10.1051/0004-6361:200810321.
  40. ↑ Tancredi, G.; Lindgren, M.; Rickman, H. (November 1990). Temporary Satellite Capture and Orbital Evolution of Comet P/Helin–Roman–Crockett. Astronomy and Astrophysics. 239 (1–2): 375—380. Bibcode:1990A&A...239..375T.
  41. ↑ Roulston, M.S.; Ahrens, T (March 1997). Impact Mechanics and Frequency of SL9-Type Events on Jupiter. Icarus. 126 (1): 138—147. Bibcode:1997Icar..126..138R. doi:10.1006/icar.1996.5636.
  42. ↑ Schenk, Paul M.; Asphaug, Erik; McKinnon, William B.; Melosh, H. J.; Weissman, Paul R. (June 1996). Cometary Nuclei and Tidal Disruption: The Geologic Record of Crater Chains on Callisto and Ganymede. Icarus. 121 (2): 249—24. Bibcode:1996Icar..121..249S. doi:10.1006/icar.1996.0084. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  43. ↑ Greeley, R.; Klemaszewski, J.E.; Wagner, R.; the Galileo Imaging Team (2000). Galileo views of the geology of Callisto. Planetary and Space Science. 48 (9): 829—853. Bibcode:2000P&SS...48..829G. doi:10.1016/S0032-0633(00)00050-7.
  44. ↑ Mystery impact leaves Earth-size mark on Jupiter - CNN.com. www.cnn.com.
  45. ↑ Nakamura, T.; Kurahashi, H. (February 1998). Collisional Probability of Periodic Comets with the Terrestrial Planets – an Invalid Case of Analytic Formulation. Astronomical Journal. 115 (2): 848. Bibcode:1998AJ....115..848N. doi:10.1086/300206. For Jupiter-interacting comets of greater than 1 km diameter, a Jupiter impact takes place every 500–1000 yr, and an Earth impact every 2–4 Myr.
  46. ↑ PIA01723: Space Radar Image of the Yucatan Impact Crater Site. NASA/JPL Near-Earth Object Program Office. 22 серпня 2005. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 21 липня 2009.
  47. ↑ Wetherill, George W. (February 1994). Possible consequences of absence of "Jupiters" in planetary systems. Astrophysics and Space Science. 212 (1–2): 23—32. Bibcode:1994Ap&SS.212...23W. doi:10.1007/BF00984505. PMID 11539457.
  48. ↑ Horner, J.; Jones, B. W. (2008). Jupiter – friend or foe? I: The asteroids. International Journal of Astrobiology. 7 (3–4): 251—261. arXiv:0806.2795. Bibcode:2008IJAsB...7..251H. doi:10.1017/S1473550408004187.
  49. ↑ Horner, J.; Jones, B. W. (2009). Jupiter – friend or foe? II: the Centaurs Jupiter. International Journal of Astrobiology. 8 (2): 75—80. arXiv:0903.3305. Bibcode:2009IJAsB...8...75H. doi:10.1017/S1473550408004357.
  50. ↑ Grazier, Kevin R. (January 2016). Jupiter: Cosmic Jekyll and Hyde. Astrobiology. 16 (1): 23—38. Bibcode:2016AsBio..16...23G. doi:10.1089/ast.2015.1321. PMID 26701303.

Посилання


Це незавершена стаття про комету.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Read other articles:

Класифікація танків

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (лютий 2023) Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці о...

 

Ernests Gulbis

Ernests GulbisKebangsaan LatviaTempat tinggalJūrmala, LatviaLahir30 Agustus 1988 (umur 35)Riga, RSS Latvia, Uni SovietTinggi190 m (623 ft 4 in)Memulai pro2004Tipe pemainTangan kanan (backhand dua tangan)Total hadiah$3,336,200TunggalRekor (M–K)161-144Gelar4Peringkat tertinggiNo. 21 (7 Februari 2011)Peringkat saat iniNo. 24 (28 Oktober 2013)Hasil terbaik di Grand Slam (tunggal)Australia TerbukaP2 (2009)Prancis TerbukaPF (2008)WimbledonP3 (2013)AS TerbukaP4 (2007)Turn...

 

Catur (wayang kulit)

Catur (dalam pewayangan) merupakan semua wujud wacana atau bahasa yang diucapkan oleh dalang dalam pentas pewayangan.[1] Kata catur sendiri memuat makna perbincangan dan pembicaraan.[2] Maka perbincangan para tokoh wayang dibawakan oleh dalang disebut catur.[3] Catur memuat nilai-nilai filosofis yang terkandung dalam sebuah lakon wayang dan menjadi unsur yang penting dalam seni pedalangan.[4][5] Catur dibedakan menjadi tiga jenis, yaitu janturan, pocapa...

Runner's World

Magazine This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Runner's World – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (October 2011) (Learn how and when to remove this template message) Runner's WorldSerena Burla on cover of the July 2011 issueRunner-in-ChiefJeff DengateFormer editorsDavid WilleyCategoriesHe...

 

Масове викрадення в Іґуалі

Координати: 17°33′13″ пн. ш. 99°24′37″ сх. д. / 17.55361° пн. ш. 99.41028° сх. д. / 17.55361; 99.41028 Масове викрадення в Іґуалі зникнення та ймовірне вбивство 43-х студентів Стосується Мексиканської нарковійни графіті про вбитих студентів Дата: 26 вересня 2014 рок...

 

W-B-X (W-Boiled Extreme)

2009 single by Aya Kamiki and TAKUYAW-B-X (W-Boiled Extreme)The cover of the CD+DVD combo pack featuring Aya Kamiki and TAKUYASingle by Aya Kamiki and TAKUYAfrom the album Individual Emotion ReleasedNovember 11, 2009 (2009-11-11)GenreJ-popLabelAvex TraxSongwriter(s)Shoko Fujibayashi (lyricist), Shuhei Naruse (composer, arranger), TAKUYA (arranger)Producer(s)Shuhei NaruseAya Kamiki singles chronology Sekai wa Sore demo Kawari wa Shinai (2008) W-B-X (W-Boiled Extreme) (2009) ...

Jaime Alguersuari

Jaime AlguersuariLahir23 Maret 1990 (umur 33) Barcelona, SpanyolKarier Kejuaraan Dunia Formula SatuKebangsaan SpanyolJumlah lomba18Juara dunia0Menang0Podium0Total poin3Posisi pole0Lap tercepat0Lomba pertamaGrand Prix Hungaria 2009Lomba terakhirGrand Prix Brasil 2011Klasemen 2011Posisi 14 (26 poin) Jaime Víctor Alguersuari Escudero[1] (lahir 23 Maret 1990) adalah seorang pembalap Formula 1 asal Spanyol. Ia saat ini bergabung bersama tim Scuderia Toro Rosso. Dengan bergabungn...

 

Landmark Life Plaza

Shopping mall in Taoyuan, TaiwanLandmark Life Plaza置地生活廣場LocationNo. 728, Section 1, Jieshou Road, Bade District, Taoyuan, TaiwanCoordinates24°57′55″N 121°17′56″E / 24.96528°N 121.29889°E / 24.96528; 121.29889Opening dateJanuary 12, 2017DeveloperCathay Life InsuranceManagementCathay Life InsuranceTotal retail floor area107,527 m2 (1,157,410 sq ft) (including parking spaces)No. of floors6 floors above ground 4 floor below groundPar...

 

Kamen station

KamenThrough stationUnaltered station built in 1847General informationLocationAm Bahnhof 3, Kamen, North Rhine-WestphaliaGermanyCoordinates51°35′06″N 7°39′38″E / 51.585033°N 7.66061°E / 51.585033; 7.66061Owned byDB NetzOperated byDB Station&ServiceLine(s) Dortmund–Hamm railway (KBS 415, 416) Platforms2Other informationStation code3095[1]DS100 codeEKAM[2]IBNR8003168Category4[1]Fare zoneWestfalentarif: 42391[3]Websitewww....

Smooth Velvet, Raw Silk

1976 Italian filmSmooth Velvet, Raw SilkDirected byBrunello RondiWritten byFerdinando BaldiBrunello RondiStarringLaura GemserAnnie BelleAl CliverGabriele TintiCinematographyGastone Di GiovanniEdited byBruno MatteiMusic byAlberto Baldan BemboDistributed byVariety DistributionRelease date1976Running time96 min.CountryItalyLanguagesEnglishItalian Smooth Velvet, Raw Silk (also known as Velluto nero and Black Emmanuelle, White Emmanuelle) is a 1976 sexploitation film directed by Brunello Rondi. De...

 

Oryx Cup

Oryx CupOryx Cup – UIM World ChampionshipSportH1 UnlimitedFounded2009Country Doha, Ad Dawhah, QatarMost recentchampion(s)J. Michael Kelly, U-1 Graham Trucking (2014)Most titlesJ. Michael Kelly and Jimmy Shane (2 each)Official websiteOryx Cup website The Oryx Cup is a hydroplane boat race in the H1 Unlimited season. The race was held in November in Doha Bay on the Persian Gulf in Doha, Ad Dawhah, Qatar. From 2009-2014, the Oryx Cup was designated as the host for the UIM World Championship. H...

 

Rishi Senthil Raj

Sri Lankan politician Hon.Rishi Senthil RajMPரிஷி செந்தில் ராஜ் රිෂි සෙන්දිල් රාජ්Rishi Senthil Raj in Nov 2016Leader of Upcountry National FrontIncumbentAssumed office 14 January 2012Tamil Leader of Join OppotitionIn office1 November 2015 – 18 November 2019Member of Parliamentfor Nuwara Eliya DistrictIncumbentAssumed office 1 November 2015Tamil Leader of the Sri Lanka Podujana Peramuna Alliance for Nuwara Eliy...

Live at First Avenue

This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Live at First Avenue – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (October 2014) (Learn how and when to remove this template message) 2013 live album by Trampled by TurtlesLive at First AvenueLive album by Trampled by TurtlesReleasedNovember 12, 2013Re...

 

Alpine skiing at the 2010 Winter Paralympics – Women's giant slalom

Women's giant slalomat the X Paralympic Winter GamesParalympic alpine skiingVenueWhistler BlackcombDatesMarch 16March 17←20062014→ Alpine skiing at the2010 Winter ParalympicsCombinedmenwomenDownhillmenwomenGiant slalommenwomenSlalommenwomenSuper-Gmenwomenvte The women's giant slalom competition of the Vancouver 2010 Paralympics is held at Whistler Blackcomb in Whistler, British Columbia. The competition is scheduled for Tuesday, March 16, and Wednesday, March 17.[1] Visually impai...

 

Alireza Faghani

Alireza FaghaniBiografiKelahiran21 Maret 1978 (45 tahun)Kashmar (en)   Wasit Internasional FIFA  KegiatanPekerjaanWasit sepak bola Periode aktif2007  –Bekerja diTehran Municipality (en) Membela negara (untuk olahraga)Iran (2008–2023)Australia (2023–) Olahragasepak bola Alireza Faghani (Bahasa Persia: عليرضا فغانى , lahir 21 Maret 1978) adalah seorang wasit sepak bola berkebangsaan Iran yang telah menjadi wasit di Liga Pro Iran selama tujuh musim da...

Leones Negros UdeG

This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Leones Negros UdeG – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (August 2014) (Learn how and when to remove this template message) Football clubLeones Negros UdeGFull nameClub Leones Negros de la Universidad de GuadalajaraNickname(s)Los Leones Negros (The Blac...

 

Venkatarama Reddy

This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Venkatarama Reddy – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (February 2020) (Learn how and when to remove this template message) Raja BahadurVenkata Rama ReddyOBEStatue of Raja Bahadur Venkatarama ReddyBorn(1869-08-22)22 August 1869RayanpetDied25 January 19...

 

List of tallest buildings in China

This article is about the tallest skyscrapers in China. For the tallest structures in general, see List of tallest structures in China. Shanghai skyline, which features a supertall cluster and the megatall Shanghai Tower Shenzhen skyline, with the Ping An International Finance Centre China has the largest number of skyscrapers in the world, surpassing that of the top eleven largest, the United States (870+), United Arab Emirates (310+), South Korea (270+), Japan (270+), Malaysia (260+), Austr...

Strzelin

Place in Lower Silesian Voivodeship, PolandStrzelinSt. Godehard's Rotunda, Strzelin FlagCoat of armsStrzelinShow map of PolandStrzelinShow map of Lower Silesian VoivodeshipCoordinates: 50°47′N 17°4′E / 50.783°N 17.067°E / 50.783; 17.067Country PolandVoivodeship Lower SilesianCountyStrzelinGminaStrzelinTown rights1292Government • MayorJakub KwiatkowskiArea • Total10.34 km2 (3.99 sq mi)Population (2019-06-30&#...

 

1977 Men's World Open Squash Championship

Men's World Open 19772nd PSA World Squash ChampionshipLocation Adelaide, AustraliaDate(s)October 11–21, 1977PSA World TourCategoryWorld OpenResults Champion Geoff Hunt Runner-up Qamar Zaman Semi-finalists Mohibullah Khan Gogi Alauddin ← 1976 1979 → The 1977 PSA Men's Uniroyal World Open Squash Championship is the men's edition of the 1977 World Open, which serves as the individual world championship for squash players. The event took place at Brahma Lodge in Adela...

 

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!