Колониці (гміна Балигород)

село Колониці Координати 49°15′53″ пн. ш. 22°15′22″ сх. д. Країна  Республіка Польща  Республіка Польща  Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Ліський повіт Часовий пояс UTC+1 Телефонний код 013 Поштовий індекс 38-606 Автомобільний код RBI (Гміна Балигород) Код SIMC 0344426 GeoNames 768378 OSM r6954578  ·R Колониці Колониці (Польща) Колониці Колониці (Підкарпатське воєводство)  Колониці у Вікісховищі

Колониці — колишнє село в гміні Балигород, повіт Лісько, воєводстві Підкарпатському на території сучасної Польщі. Прадавнє українське поселення.

Через село протікає річка Колониця — притока річки Гочівка, яка впадає в Сян. Назва села походить від річки Колониці.

Історія

Ймовірно, населення на території села жило ще за часів Русі. Але перша документальна згадка припадає на 1522 рік — село Клониче (пол. Klonicze) на волоському праві у власності роду Балів. Назва означала — на розвилці доріг. Було тоді в селі 11 господарств.

Колоничі на карті кін. XVIII ст.

Старе село лежало в долині річок (потоків) Колониці і Чертеж. На півд.-схід сусіднє село Яблінки, на північ — Лубне, на захід і південь — великі ліси, якими вкриті гори.

Церква Святого Архангела Михаїла

Філіальна дерев'яна церква в селі була збудована у 1815 році. На відстані 4 км була парафія Яблінка Балигородського Деканату (з 1912 року — Тіснянського) Перемиської єпархії. Нову церкву було збудовано у 1936 році на місці старої. До літа 1946 року село було повністю виселене, але церква простояла порожня до 50-х років XX століття, коли її було розібрано.

Демографія

На 1785 рік у власності села було 12.44 км² земельних угідь та мешкало 140 греко-католиків, 5 римо-католиків та 6 юдеїв.

Список мешканців села на 1787 рік містять австрійські кадастрові відомості — 161 прізвище.

Кількість вірних:

• 1840 — 215 греко-катол.,
• 1854 — прізвища жителів: Ільків, Коруц, Кохан, Скоп'як, Сіканич, Федорко, Шумейда, та ін.
• 1859 — 142 греко-катол.,
• 1879 — 180 греко-катол.,
• 1899 — 249 греко-катол.,
• 1926 — 214 греко-катол.,
• 1936 — 248 греко-катол.

Всі мешканці українського походження були переселені в СРСР у 1946 році, а село повністю знищене. Єдина згадка про старе село — залишки цвинтаря в полях: 3 пошкоджені бетонні надгробки та хрест.

Джерела

• ЦДІА України в м. Львів.

Література

• Kołonice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 286. (пол.)
• Bieszczady w ogniu / Artur Bata. — Rzeszów: Krajowa Agencja Wydawnicza, 1987. — 280 s. (пол.)
• Bieszczady. Przewodnik dla prawdziwego turysty. — wyd. XXI aktualizowane. — Pruszków: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2022. — 408 s. — ISBN 978-83-8122-054-5. (пол.)
• Stanislaw Krycinski Cerkwie w Bieszczadach. — Pruszkow: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2005. — S. 58—59. (пол.)
• Gmina Baligród: dziedzictwo przyrodniczo-kulturowe / tekst Edward Marszałek; zdj. Ireneusz Jóźwik. — Krosno: Ruthenus, 2010. — 95 s. — S. 16, 53. (пол.)
• Сердюк В. А. Історія села Яблінки (1496–1946). — Київ, 2014.

Галичина   Географія   Україна   Польща   Історія