Коб (англ.cob) — будівельний матеріал, що складається з глини, піску, соломи, води і ґрунту, схожий на адобе. Коб є вогнетривким, стійким до сейсмічної активності[1] і недорогим. Він може бути використаний для створення художніх, скульптурних форм і був відроджений в останні роки.
Коб є стародавнім будівельним матеріалом, який використовувався для будівництва з доісторичних часів. Деякі з найстаріших штучних споруд в Афганістані складаються з землебиту (утрамбованого ґрунту) і кобу.[2] Коб використовувався в країнах Магрибу та аль-Андалус в 11 і 12 століттях і був докладно описаний Ібн Хальдуном в 14-му столітті[3].
Традиційно англійський коб було зроблено шляхом змішування глини з шаром ґрунту, який залягає трохи нижче за поверхневий шар ґрунту (підґрунт) з піском, соломою і водою. Для цього використовувались воли, щоб розтоптати суміш. Земляну суміш потім черпали на камінь чи фундамент і зводили стіну. Будівництво було тривалим по часу, який необхідний для висихання. Після просушування стін їх підрізали й продовжували будівництво стіни далі.
Стіни будинку з кобу, як правило, були близько 24 дюймів завтовшки. Вікна були відповідно глибоко посаджені, що придавало будинкам характерне внутрішнє оформлення. Товсті стіни, за умови хорошого підбору маси (складників), легко тримали тепло взимку і прохолоду влітку. Матеріал має тривалий термін стійкості навіть у дощовому кліматі, за умови високого фундаменту і великого схилу даху.
Сучасні будівлі з кобу
Приклад сучасного, Тихоокеанського в північно-західному стилі будинку з кобу. Зовнішня глинобитна стіна була покрита штукатуркою для надання привабливого рівномірного вигляду. Один з найбажаніших атрибутів кобу є можливість для створення абсолютно унікальних, ручної архітектури форм; в тому числі естетичних конструкцій художньої природи.
Коли Кевін Маккейб (Kevin McCabe) побудував двоповерховий, на чотири спальні будинок з кобу в Англії в 1994 році, — він став першим будинком з кобу, побудованим у країні за останні 70 років. Будинок було споруджено традиційним методом, з залученням деяких інновацій: використовувався трактор для замісу кобу, і додавався пісок або гравій дробленого сланцю, щоб зменшити усадку.
З 2002 по 2004 рік, ентузіаст Роб Хопкінс почав будівництво будинку з кобу для його родини, — першого нового будинку в Ірландії за останні, приблизно, сто років. Спорудження будівлі проводилося як громадський проєкт, але він був зруйнований невідомими палієм незадовго до завершення[4]. Цей будинок, розташований на «The Hollies Centre for Practical Sustainability» в графстві Корк; у 2010 р. відновлений. Є також ряд інших сучасних будинків з кобу завершених, і більше запланованих, в тому числі як громадський центр освіти[5].
У 2000–2001 роках, сучасний, з чотирма спальнями будинок з кобу в Вустершир (Велика Британія) розроблений Асоціацією Архітекторів, був проданий за £ 999 000. Будинок «Cobtun», що був побудований у 2001 році, виграв нагороду Королівського Інституту британських архітекторів у 2005 році. Загальна вартість будівництва склала £ 300 000.
У Тихоокеанському північному заході США відбулося відродження будівель з кобу як альтернативної будівельної практики. Існує більш ніж десять будинків з кобу у Південній затоці островів в Британській Колумбії, побудованих Петом Hennebery, Трейсі Калверт, Ельке Коул і на «Cobworks» семінарах.
У 2007 році Енн (Ann) і Gord Baird почали будувати двоповерховий будинок з кобу у Вікторії (Британська Колумбія), за оцінками, вартістю в $ 210 000 канадських доларів. 2150 квадратних футів будинку має в собі теплі підлоги, панелі сонячних батарей і пасивне сонячне опалення[6].
↑766, Engineering, Donald Routledge Hill, pp. 751—795, in Encyclopedia of the history of Arabic science, vol.3, Roshdi Rashed and Régis Morelon, eds., Routledge, 1996, ISBN 0-415-02063-8 (3 vol. set)
