PROFILBARU.COM

Кенеургенч; туркм. Köneürgenç
Основні дані
Країна	Туркменістан
Велаят	Дашогузький
Населення	191 400 осіб
Часовий пояс	UTC+5
Географічні координати	42°19′00″ пн. ш. 59°09′27″ сх. д. / 42.31667° пн. ш. 59.15750° сх. д.
Карта
	; Кенеургенч
	Кенеургенч у Вікісховищі

Кенеурге́нч, Куня-Урге́нч (туркм. Köneürgenç — Старий Ургенч, араб. Ґурґандж) — місто з населенням 31 400 жителів, адміністративний центр Куняургенцького етрапу Дашогузького велаяту Туркменістану. До його південної окраїни примикає територія національного історико-культурного музею-заповідника, що розташовується на місці древньої столиці Хорезма 10-16 ст. — міста Ургенч. У 2005 пам'ятники міста включені в список Світової спадщини ЮНЕСКО.

Географія

Куня-Ургенч розташовувався поблизу старого русла Амудар'ї та був одним з великих міст великого шовкового шляху.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом помірних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 28.2 °C (82.8 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -3.8 °С (25.2 °F).^[1]

Клімат Кенеургенча
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	0,5	2,5	10,2	20,6	28,2	33,1	35,4	33	27,2	18	10,2	3,3	18,5
Середня температура, °C	−3,8	−2,1	5,2	14,4	21,5	26,1	28,2	25,4	19,5	11,4	5,5	−0,7	12,6
Середній мінімум, °C	−8,7	−8,3	−1,6	6,9	13,6	17,7	20,6	17,7	11,9	4	−1,2	−5,1	5,6
Норма опадів, мм	9	8	17	18.9	13.6	4	3.1	2.8	2.9	8.7	10	12	110
Днів з опадами	5,8	4,7	5,8	5,8	3,9	2,4	1,4	1	1,5	3,4	4,3	6,1	46,1
Вологість повітря, %	78.8	74.4	68	57.7	47.7	45.3	48.7	53.1	55.3	60.5	71.8	81.3	61.9
Джерело: Weatherbase

Історія

Дата заснування невідома, але залишки найстаршої міцності міста Киркмолла (туркм. Kyrkmolla — Сорок мулл) відносять до античного періоду (V—II ст. до н. е.).

У 995 хорезмшах Абу Аббас Мамун обрав Ургенч своєю столицею. XII і початок XIII ст. були періодом розквіту Ургенча, що перевершувало по чисельності населення та популярності всі міста Середньої Азії, крім Бухари.

У 1221 Чингісхан зрівняв це місто з землею. Ургенч був включений до складу улусу Джучі, а потім став майже незалежним у системі золотоординського ханства. Особливу роль у його розвитку в першій половині XIV ст. зіграли місцевий правитель Кутлуг-Тімур (туркм. Kutlug Timur — святий Тимур) і його дружина Тюрабек-ханим.

Чергове руйнування міста в 1388 у ході завойовницьких походів Тамерлана й несподівана зміна напрямку русла Амудар'ї на північ змусило його жителів покинути це місце назавжди.

У XVI ст. за 190 км на південний схід ними був засноване однойменне місто — нині адміністративний центр Хорезмської області Узбекистану, після чого Ургенч отримав назву «Старий Ургенч».

Перші археологічні розкопки в старому місті були проведені Олександром Якубовським у 1929 році. Більшість пам'ятників Куня-Ургенча були повністю або частково зруйновані. Найдавнішим спорудженням є фортеця Киркмолла, на місці якої в XI ст. побудована так звана «Академія» султана Мамуна ібн-мамуна, де навчалися енциклопедист Абу Рейхан Аль-Біруні і геніальний натураліст, лікар і філософ Абу Алі ібн-Сіна, відомий на Заході як Авіценна. За народною легендою, під час навали Чингісхана в цьому будинку сховалося сорок мулл і в результаті їхніх молитов він перевернувся догори дном.

У цей час на території міста розташовані три невеликих мавзолеї XII ст. і більший мавзолей Терабек-ханим XIV ст., що був майже повністю відновлений в 1990-ті роки. Найвідомішим мавзолеєм Куня-Ургенча, насамперед серед ісламських прочан, є мавзолей Наджм пекл-дін ал-кубра (араб. — «Зірка релігії») — суфійського подвижника XIII ст., що вважається основоположником суфізму в Хорезмі.

Головна визначна пам'ятка Куня-Ургенча — 60-метровий мінарет Кутлуг-Тімура, побудований у середині XIV століття, що робить його найвищим цегельним мінаретом у Середній Азії. Слід також зазначити найстаріший з уцілілих пам'ятників — мавзолей хорезмшаха Іль-Арслана (1157–1172), що вінчає 12-гранний конічний купол, викладений глазурованою цеглою.

На півночі від міста перебуває великий середньовічний «некрополь 360 святих». По одній народній легенді, у ньому перебувають тіла 360 ісламських святих, в основному учнів пророка Мухаммеда, яких він послав в усі кінці світу для проповідування ісламу й велів повернутися назад в Ургенч. За іншою легендою, ці тіла належать ісламським святим, що прийняли мученицьку смерть під час руйнування міста військами Чингісхана.