Вважають за найімовірніше, що християнська віра у східному обряді була принесена на терени південної Польщі з діяльністю Кирила і Мефодія. 14 квітня966 року християнство у латинському обряді прийняв князь Мешко І з династії П'ястів — цю дату вважають початком Католицької церкви в Польщі.
968 року було створено першу польську дієцезію із «садибою» в Познані. На І Священому синоді у Гнезно, що відбувся 1000 року, скликаний імператором Оттоном III було вирішено заснувати метрополію для всієї Польщі з центром у Гнезно, що включала також Вроцлавську, Краківську і Колобжезьку дієцезії. 1037 року католицька церква пережила антихристиянське повстання, відоме в історії як «поганська реакція». Це повстання придушив князь Казимир I Відновитель з допомогою лицарів німецького імператора.
У 1376 році була створена друга польська митрополія — з центром у Галичі, а з 1414 — у Львові, якій були підпорядковані дієцезії на теренах України та Білорусі. З початку XVI до середини XVII століття Польща пережила Реформацію. Проте, в Польщі Реформація торкнулася переважно лише магнатів і середнього класу, однак не мала значного впливу на селянське населення. Реформаційні течії були представлені лютеранством, кальвінізмом, рухом «Польських братів» (Bracia polscy), що сповідували аріанські ідеї, соцініянтвом. Реформація мала значний вплив на розвиток літератури та освіти польською мовою.
За часів іноземної окупації, католицька церква залишалася для багатьох поляків культурною опорою в боротьбі за незалежність і національне виживання. Цю роль католицька церква виконувала і в часи комуністичного режиму у повоєнні роки. 1978 року Папою Римським був обраний польський кардинал Кароль Войтила, знаний як Іван Павло ІІ, його діяльність і часті візити на батьківщину зміцнили позиції католицької церкви у Польщі.
Римо-католицька церква
Найбільшою в Польщі є Римо-католицька церква. Її адміністративний поділ налічує 14
митрополій, 14 архідієцезій і 27 дієцезій.