Карачаєво-Черкеська автономна область, Карачаєво-Черкеська АО (рос.Карачаево-Черкесская автономная область; кабард.Къэрэшей-Черкес автономнэ область
,абаз.Къарча-Черкес автоном областькарач.-балк.Къарачай-Черкес автоном область) — адміністративно-територіальна одиниця в РРФСР, що існувала з 12 січня 1922 по 26 квітня 1926 і з 11 лютого 1957 по 16 травня 1992 .
30 листопада 1990 Карачаєво-Черкеська АО вийшла зі складу Ставропольського краю і була проголошена Карачаєво-Черкеська Радянська Соціалістична Республіка (КЧРСР) у складі РРФСР.
15 грудня 1990 вихід Карачаєво-Черкесії зі складу Ставропольського краю був узаконений Другим з'їздом народних депутатів РРФСР, що вніс зміни до Конституції РРФСР, за якими автономні області виводилися з складів країв, куди входили[3].
3 липня 1991 року Верховна Рада РРФСР внесла в російську конституцію поправку, що перетворила Карачаєво-Черкеську автономну область в Карачаєво-Черкеську Радянську Соціалістичну Республіку у складі РРФСР. Дана поправка була внесена на розгляд З'їзду народних депутатів РРФСР[4], але так і не була затверджена ним.
Адміністративний поділ
Станом на 23 березня 1977 до складу області входили 2 міста обласного підпорядкування: