Зубко Геннадій Григорович

Геннадій Григорович Зубко
Геннадій Зубко у 2013
Народився	27 вересня 1967(1967-09-27) (57 років) Миколаїв
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	політик
Alma mater	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського, Київський національний університет будівництва і архітектури, Північно-Західний університет і Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Науковий ступінь	кандидат технічних наук
Членство	Верховна Рада України VII скликання
Посада	Віце-прем'єр-міністр України — Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства
Партія	безпартійний
У шлюбі з	Людмила Миколаївна
Діти	Сергій, Христина
Автограф
Нагороди	Орден Данила Галицького Медаль «За відзнаку у військовій службі» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
7-го скликання
безпартійний (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»)	12 грудня 2012	—	27 листопада 2014

Генна́дій Григо́рович Зубко́ (нар. 27 вересня 1967, Миколаїв) — український політик.

З 2 грудня 2014 року Віце-прем'єр-міністр — Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства в другому уряді Арсенія Яценюка. 14 квітня 2016 увійшов до складу нового уряду Володимира Гройсмана.

Життєпис

Народився у м. Миколаїв (тоді УРСР, тепер Україна).

Освіта

Закінчив Київський політехнічний інститут, спеціальність «Автоматизовані системи управління», інженер (1991); Київський інженерно-будівельний інститут. Курс «Інвестиційний та фінансовий менеджмент в будівельній індустрії» (2003); Північно-Західний університет, Іллінойс, Чикаго. Курс «Інноваційний менеджмент» (2006); Національний університет «Києво-Могилянська академія», Києво-Могилянська бізнес-школа, магістр бізнес-адміністрування (MBA) (2007); Національний університет «Києво-Могилянська академія», спеціальність «Менеджмент організацій», менеджер-економіст (2008).

Кар'єра та політична діяльність

1986—1988 — строкова служба в Збройних Силах СРСР.

1988—1990 — інженер-програміст Житомирського обласного виробничо-технічного управління зв'язку.

1991—1992 — інженер-програміст МП «НИВА», м. Житомир.

1992—1994 — комерційний директор Виробничої фірми «СЕРГИЙ», м. Житомир.

1994—1997 — директор ТОВ «Маяк», м. Житомир.

1997—2002 — директор ТОВ «ТАНТАЛ», м. Житомир.

2001 — керівник проекту ВАТ «ЛИНОС» Лисичанський ЛПЗ.

2003—2007 — начальник управління по координації діяльності організацій по монтажу металевих конструкцій Державної корпорації «Укрмонтажспецстрой», м. Київ.

2002—2010 — заступник голови правління ВАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій», м. Житомир.

2006—2010 — депутат Житомирської міської ради V скликання.

2010 — голова правління ПАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій».

2010—2012 — голова фракції «Фронт Змін» у Житомирській обласній раді VI скликання. Комісія з питань бюджету і комунальної власності.

З 2010 року працює у складі президії Житомирської громадської організації «Рада керівників підприємств та підприємців міста Житомира».

З 12 грудня 2012 — народний депутат України від партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», обраний в одномандатному окрузі № 62. Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики, член Лічильної комісії.

З травня 2012 року є керівником Житомирського регіонального виборчого штабу Об'єднаної опозиції ВО «Батьківщина».

З 27 травня до 10 червня 2014 тимчасово очолював Державне управління справами.^[1]

З 10 червня до 2 грудня 2014 — Перший заступник Глави Адміністрації Президента України.^[2]

З 2 грудня 2014 року Віце-прем'єр-міністр — Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

З 14 квітня 2016 — Віце-прем'єр-міністр — Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в уряді Гройсмана^[3].

Робота у Кабінеті Міністрів України

Очолював урядову комісію з розслідування теракту проти пасажирського літака рейсу МН17 і спеціальну комісії з розслідування причин аварії судна «Іволга». Він також опікувався питанням відновлення інфраструктури Сватового, постраждалого від пожежі складів ракетно-артилерійського озброєння, і створив експертну групу для оцінки збитків, нанесених внаслідок надзвичайної ситуації.

Брав активну участь у проведенні реформи децентралізації, яка передбачає зміни у галузях освіти, охорони здоров'я, соціальної політики, державного управління, органів місцевого самоврядування, розвитку міської інфраструктури, заходи з енергоефективності.

Очолював розробку проекту розпорядження «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства на 2015 рік». Ним передбачене спрямування 10,6 млн грн. на бюджетну програму доступного житла для населення.

24 листопада 2016 року віце-прем'єр-міністр України Геннадій Зубко підтримав точку зору міністра культури України Євгена Нищука в тому, що населення південних і східних регіонів України через нестачу «українських» генів не може приймати українську культуру як власну^[4], а також відзначив штучне зменшення частки українців на Донбасі в роки радянської влади^[5].

Наукова діяльність

У 2009 році закінчив аспірантуру Українського НДІ «Проектстальконструкція ім. В. Шимановського», м. Київ.

У 2012 році захистив дисертацію на тему: «Організаційно-технічні заходи щодо підвищення ефективності реконструкції стадіонів» у Харківському національному університеті будівництва та архітектури на кафедрі технологій і будівельних конструкцій. Автор понад 10 наукових робіт. Кандидат технічних наук.

Громадська позиція

• 2 липня 2018 приєднався до акції «Україна з тобою!» на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова^[6]

Нагороди

• Орден Данила Галицького (10 вересня 2009) — за вагомий особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток міста Житомира, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 1125-річчя заснування міста^[7]
• Медаль «За відзнаку у військовій службі» II ступеня (СРСР; Указ № 114, 28 серпня 1987 року).^{[джерело?]}
• Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» (Президія Верховної Ради СРСР; Указ № 84, 1988 року).^{[джерело?]}

Родина

Дружина: Людмила Миколаївна.

Діти: Сергій, Христина.

Примітки

1. Указ Президента України № 493/2014 «Про тимчасове виконання обов'язків Керівника Державного управління справами»
2. Указ Президента України № 520/2014 «Про призначення Г. Зубка Першим заступником Глави Адміністрації Президента України»
3. Рада затвердила новий Кабмін Гройсмана (повний список, фото). ukranews.com. Українські новини. 14 квітня 2016. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. 
4. "За що у відставку?" - Нищук стверджує, що його висловлювання про південний схід України спотворили проросійські сили. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 12 грудня 2016. 
5. Віце-прем'єр Зубко продовжив "генетичні" дослідження Нищука. ukranews.com. Українські новини. 24 листопада 2016. Архів оригіналу за 28 листопада 2016. 
6. Як міністри і «ультрас» об'єдналися задля підтримки Сенцова [Архівовано 3 липня 2018 у Wayback Machine.] // Depo.ua, 02.07.2018
7. Указ Президента України від 10 вересня 2009 року № 728/2009 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ, організацій міста Житомира»

Джерела

• Сайт Уряду України [Архівовано 2 червня 2017 у Wayback Machine.]

Посилання

• Сайт Верховної Ради України^{[недоступне посилання]}
• Геннадій Зубко у соціальній мережі Twitter [Архівовано 22 червня 2017 у Wayback Machine.]
• Геннадій Зубко у соціальній мережі Facebook [Архівовано 15 травня 2021 у Wayback Machine.]

Декларація

• Е-декларація [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.]