Збі́жжя[1] (від прасл.*sъbožьje — «щастя», «багатство»)[2], пашня́[3] — рослини та зерно хлібних злаків;[1] група рослин, зокрема родини злаків, гречкових і амарантових, які вирощують для отримання зерна, що використовують для їжі. До числа хлібних зернових культур входять круп'яні культури. Злаки — це будь-яка трава, яка культивується заради їстівних компонентів зерна, що складається з ендосперму, зародків і висівок.
Збіжжеві рослини, збіжжя, найважливіша група культурних рослин, насіння — зерно яких становить один з основних продуктів харчування людини (хліб, крупи), концентрований харч для сільськогосподарських тварин (також солома і полова) і сировину для харчової та ін. промисловості.[4] Зерно злакових культур має 9–17% білка, 56–71% вуглеводнів у вигляді крохмалю, 1,6–4,5% жирів.[4] В Україні вирощують з озимих такі зернові культури: жито і озиму пшеницю, з ярих — кукурудзу, ячмінь, овес, яру пшеницю, просо й гречку; окрему групу становлять зернові бобові культури.[4]
ПРО ЗБІЖЖЯ — РІЗНИМИ МОВАМИ // Дзеркало тижня № 17 (442) 8 — 16 травня 2003.
Новий тлумачний словник української мови в 4-х томах // т. 2.// Київ: Аконіт. — 1998.
Організаційно-економічні аспекти інтенсифікації виробництва круп'яних культур: навч. посіб. / Аверчев О. В. ; ДВНЗ «Херсон. держ. аграр. ун-т», Ін-т післядиплом. освіти та дорадництва. — Херсон: Грінь Д. С. [вид.], 2014. — 195 с. : рис., табл. — Бібліогр.: с. 189—195. — ISBN 978-617-7243-74-7
