Запсонь

село Запсонь
Герб
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Берегівський район
Тер. громада	Косоньська громада
Код КАТОТТГ	UA21020170030072053
Облікова картка	Облікова картка
Основні дані
Засноване	1388 року[1]
Населення	1799 осіб[1][2]
Площа	4,501[1] км²
Густота населення	399,69[1] осіб/км²
Поштовий індекс	90224[1]
Телефонний код	+380 3141[1]
Географічні дані
Географічні координати	48°16′48″ пн. ш. 22°28′12″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	127[3] м
Відстань до районного центру	12,3[4] км
Місцева влада
Адреса ради	90224, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Запсонь, вул. Фізкультурна, 4[1]
Карта
Запсонь
Запсонь
Мапа
Запсонь у Вікісховищі

Запсонь (у 1946-1991 роках — Заставне) — село в Косоньській громаді Берегівського району Закарпатської області України. Населення становить 1799 осіб (станом на 2001 рік)^[1][2].

Назва

Колишні назви населеного пункту — село «Забсол», «Запсол», «Запсон», «Заставне»^[1].

Географія

Село розташоване на північному заході Берегівського району, за 12,3 кілометра^[4] від районного центру, фізична відстань до Києва — 613,1 км.

У 4 км від села знаходиться міжнародного пункту перетину державного кордону «Косонь-Барабаш». В селі знаходиться залізнична станція «Косини».^{[джерело?][5]}

Центральноєвропейська геодезична дуга - об‘єкт який охороняється ЮНЕСКО, знаходиться в селі.

Клімат

Клімат Запсоня
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	1,0	3,5	9,4	16,2	21,4	24,3	26,1	25,7	21,5	15,7	8,2	3,2	14,7
Середня температура, °C	−2,4	−0,1	4,7	10,7	15,6	18,6	20,2	19,8	15,8	10,4	4,8	0,4	9,9
Середній мінімум, °C	−5,7	−3,6	0,1	5,2	9,8	13,0	14,4	13,9	10,2	5,2	1,5	−2,3	5,1
Норма опадів, мм	46	39	40	46	68	85	75	68	49	45	51	59	671
Джерело: [1]

Історія

Перші письмові згадки про село датуються 1271 роком, де воно згадується як королівський маєток. У грамоті 1388 року фігурує як «Сабсол». Деякий час селом володіла родина з прізвищем Забсолі, в іншому варіані – Запсоні. Достеменно невідомо, чи виникла назва села від цього прізвища, або навпаки. Після згасання цієї родини селом володіли одночасно кілька землевласників: Матучінаї, Тарцаї, Буда та Лоньої.

У 1566 році село було знищене татарським набігом.

У XVI столітті населення села перейшло в реформатство, і можливо, до татарського набігу вже мало свою дерев'яну церкву, яка була знищена.

1797 року в селі вирішили побудувати кам'яну церкву, будівництво якої тривало до 1803 року, та здійснювалось коштами громади при допомозі родини землевласників Лоняї. Церква має характерні риси класицизму. У 1802 році мукачівський художник Амбруш Шандоргазі виконував у церкві настінні розписи, намалював кілька фресок. Ремонт церкви відбувся через 100 років після будівництва.

З 1797 року в церкві ведеться метрична книга села. Під час першої світової війни з церкви був конфіскований бронзовий дзвін.

У 1991 році біля церкви встановлено меморіальний пам'ятник на честь односельчан, загиблих у Другій світовій війні та жертвам сталінського режиму.

Церква внесена в перелік Пам'яток архітектури місцевого значення.

Археологічні дослідження

У 1973—1975 роках на території села вчені Прут-Карпатської експедиції Інституту археології Академії наук УРСР відкрили урочище з трьома різними культурними шарами. Археологи датували їх епохою пізнього палеоліту (30-20 тисяч років тому), неоліту (V тис. до н. е.) та мідної доби (IV тис. до н. е.).

Урочище «Ководомб» досліджувалося В. С. Тітовим у 1974 році. Виявлено культурні шари алфелдської мальованої кераміки (неоліт), полгарської культури (енеоліт) та рубежу нашої ери.

В урочищі Мала Гора, ліворуч та праворуч від дороги Вузлове–Іванівка, знаходиться поселення Кріш-Старчевої культури яке у 1976—1977 роках досліджувалося Михайлом Потушняком. Виявлено два житла великих розмірів.

У 1982—1991 роках на території городища «Ководомб» велися розкопки під керівництвом Михайла Потушняка. Результати досліджень не зійшлися з результатами, отриманими під час розкопок 70-х років, вони відрізнялися, як в точках зору на розміри городища, так і в загальних питаннях його періодизації. Ці дослідження були більш ґрунтовними та масштабним, ніж перші. Городище було розкопано повністю, було вивчено понад 2 000 м². його площі. У цей період були виявлені та обстежені рови, і поселення було віднесено до категорії укріплених городищ. Наслідки широкомасштабних польових досліджень дозволили Потушняку виділити нову археологічну культуру доби середнього неоліту — культуру мальованої кераміки та накреслити етнокультурну ситуацію, що склалася за доби неоліту-енеоліту у північно-східному Потиссі^[6].

Урочище з назвою «Ководомб» знаходиться у півтора кілометрах на південний схід від села, на куполоподібному пагорбі заввишки в три метри, що піднімається над болотистою місцевістю^[7].

В урочищі знаходиться цінна археологічна пам'ятка — городище одного з найдавніших відомих укріплень на території України та найдавнішого укріпленого поселення на території Закарпаття. Часом виникнення цього поселення вважається період від кінця V до початку IV тисячоліття до нашої ери. Городище займало майданчик у вигляді кола площею близько 2 — 2,5 гектара. Площа поселення була обмежена та захищена двома кільцями палісаду — внутрішнього та зовнішнього. У просторі між двома палісадами був влаштований рів, у якого було вузьке або гострокутне дно. Глибина рову перевищувала 2 метри.

Всередині укріплень площа городища була розділена хрест-навхрест двома пересічними під прямим кутом «вулицями». Одна «вулиця» була орієнтована приблизно по осі північ-південь, інша — по осі захід-схід. Оселями служили напівземлянки. Вони будувалися неподалік один від одного і розміщувалися в 2 ряди, витягнутих по осі захід-схід. Поруч з житлами, а так само на іншій вільній площі городища розміщувалися ями різного побутового та господарського призначення. В цілому на території городища було виявлено 132 господарсько-побутових об'єктів.

Населення

Станом на 1989 рік у селі проживали 1775 осіб, серед них — 876 чоловіків і 899 жінок^[8].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 1799^[1][2] осіб. Рідною мовою назвали^[9]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
угорська	1696	94,27 %
українська	94	5,23 %
російська	8	0,44 %
інші	1	0,06 %

Політика

Голова сільської ради — Бочкої Василь Васильович, 1958 року народження, вперше обраний у 2006 році. Інтереси громади представляють 14 депутатів сільської ради^[10][11][12]:

Партія	Кількість депутатів	Відсоток
самовисування	12	85,71 %
«КМКС» Партія угорців України	2	14,29 %

На виборах у селі Запсонь працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні будинку культури. Результати виборів:

• Вибори Президента України 2004 (перший тур): 1010 виборців взяли участь у голосуванні, з них за Віктора Януковича — 60,79 %, за Віктора Ющенка — 23,76 %, за Олександра Яковенка — 3,66 %^[13].
• Вибори Президента України 2004 (другий тур): 884 виборці взяли участь у голосуванні, з них за Віктора Януковича — 59,39 %, за Віктора Ющенка — 33,03 %^[14].
• Вибори Президента України 2004 (третій тур): зареєстровано 1357 виборців, явка 51,14 %, з них за Віктора Ющенка — 57,49 %, за Віктора Януковича — 36,74 %^[15].
• Парламентські вибори 2006: зареєстровано 1317 виборців, явка 67,27 %, найбільше голосів віддано за Партію регіонів — 19,98 %, за блок Наша Україна — 18,17 %, за Блок Юлії Тимошенко — 18,06 %^[16].
• Парламентські вибори 2007: зареєстровано 1343 виборці, явка 51,45 %, найбільше голосів віддано за блок Наша Україна — Народна самооборона — 29,96 % за Соціалістичну партію України — 27,50 %, за Партію регіонів — 16,64 %^[17].
• Вибори Президента України 2010 (перший тур): зареєстровано 1362 виборці, явка 47,80 %, найбільше голосів віддано за Віктора Януковича — 52,84 %, за Юлію Тимошенко — 11,06 %, за Арсенія Яценюка — 11,06 %^[18].
• Вибори Президента України 2010 (другий тур): зареєстровано 1364 виборці, явка 53,30 %, з них за Віктора Януковича — 72,90 %, за Юлію Тимошенко — 23,11 %^[19].
• Парламентські вибори 2012: зареєстровано 1343 виборці, явка 41,85 %, найбільше голосів віддано за Партію регіонів — 55,16 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 13,35 % та УДАР — 13,17 %.^[20] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Гейза Гулачі («КМКС» Партія угорців України) — 47,11 %, за Вячеслава Шутка (Партія регіонів) — 24,66 %, за Віктора Балогу (Єдиний Центр) — 19,39 %^[21].
• Вибори Президента України 2014: зареєстровано 1354 виборці, явка 44,90 %, з них за Петра Порошенка — 73,68 %, за Юлію Тимошенко — 8,39 %, за Анатолія Гриценка — 3,95 %^[22].
• Парламентські вибори в Україні 2014: зареєстровано 1357 виборців, явка 47,38 %, найбільше голосів віддано за Блок Петра Порошенка — 60,81 %, за Всеукраїнське аграрне об'єднання «Заступ» — 7,62 % та партію «Сильна Україна» — 6,69 %.^[23] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Віктор Балога (самовисування) — 59,10 %, за Вячеслава Романа (Сильна Україна) проголосували 9,95 %, за Олександра Гокса (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 8,40 %^[24].
• Вибори Президента України 2019 (перший тур): зареєстровано 1337 виборців, явка 27,82 %, найбільше голосів віддано за Володимира Зеленського — 49,46 %, за Юрія Бойка — 17,20 %, за Олександра Вілкула — 8,33 %^[25].
• Вибори Президента України 2019 (другий тур): зареєстровано 1333 виборці, явка 32,26 %, найбільше голосів віддано за Володимира Зеленського — 96,05 %, за Петра Порошенка — 2,09 %^[26].

Транспорт

Через село проходять територіальні автомобільні дороги Т 0707 і Т 0731. Також тут розташована лінійна пасажирська залізнична станція «Косини», де зупиняються приміські поїзди.

Відомі уродженці

• Брензович Василь Іванович (1964) — український політик, депутат Верховної Ради України 8-го скликання.

Туристичні місця

- Центральноєвропейська геодезична дуга - об‘єкт який охороняється ЮНЕСКО, знаходиться в селі.

- меморіальний пам'ятник на честь односельчан, загиблих у Другій світовій війні та жертвам сталінського режиму

- 1797 року в селі вирішили побудувати кам'яний храм

-  урочище з трьома різними культурними шарами. Археологи датували їх епохою пізнього палеоліту (30-20 тисяч років тому), неоліту (V тис. до н. е.) та мідної доби (IV тис. до н. е.).

- Урочище «Ководомб». Виявлено культурні шари алфелдської мальованої кераміки (неоліт), полгарської культури (енеоліт) та рубежу нашої ери.

- В урочищі Мала Гора, ліворуч та праворуч від дороги Вузлове–Іванівка, знаходиться поселення Кріш-Старчевої культури . Виявлено два житла великих розмірів.

- на території городища «Ководомб» велися розкопки. Городище було розкопано повністю, було вивчено понад 2 000 м². його площі. У цей період були виявлені та обстежені рови, і поселення було віднесено до категорії укріплених городищ. Наслідки широкомасштабних польових досліджень дозволили Потушняку виділити нову археологічну культуру доби середнього неоліту — культуру мальованої кераміки та накреслити етнокультурну ситуацію, що склалася за доби неоліту-енеоліту у північно-східному Потиссі. В урочищі знаходиться цінна археологічна пам'ятка — городище одного з найдавніших відомих укріплень на території України та найдавнішого укріпленого поселення на території Закарпаття. Часом виникнення цього поселення вважається період від кінця V до початку IV тисячоліття до нашої ери. Городище займало майданчик у вигляді кола площею близько 2 — 2,5 гектара. Площа поселення була обмежена та захищена двома кільцями палісаду — внутрішнього та зовнішнього. У просторі між двома палісадами був влаштований рів, у якого було вузьке або гострокутне дно. Глибина рову перевищувала 2 метри.

Примітки

1. Облікова картка на сайті ВРУ
2. Населення населених пунктів Закарпатської області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 15 березня 2015.
3. Погода в селі Запсонь. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 15 березня 2015.
4. Село Запсонь — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 15 березня 2015.
5. beregovo.today. Запсонь – село з давнім минулим та туристичним сьогоденням. beregovo.today. Архів оригіналу за 28 червня 2019. Процитовано 18 січня 2023.
6. Щербей К. І. Початковий етап зведення городищ у Верхньому Потиссі/К. І. Щербей // Карпатика. -Ужгород, 2009. т. Вип. 38.-С.3-22.
7. Розкопки багатошарового поселення Ководомб біля с. Заставне на Закарпатті // Нові матеріали з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 1991. С. 82-84.
8. Склад наявного та постійного населення за статтю, Закарпатська область (осіб) - 021 БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 березня 2015.
9. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - 021 БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 березня 2015.
10. Запсонська сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУ
11. Запсонська сільська рада. Керівний склад попередніх скликань
12. Запсонська сільська рада. Загальні відомості про результати голосування. Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 2 червня 2019.
13. Результати госолування по дільницях ТВО № 70, Закарпатська область. Вибори Президента України. Чергові вибори 31.10.2004. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 15 березня 2015.
14. Результати госолування по дільницях ТВО № 75, Закарпатська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 21.11.2004. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 15 березня 2015.
15. Результати госолування по дільницях ТВО № 75, Закарпатська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 26.12.2004. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 15 березня 2015.
16. Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 69, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 26 березня 2006 року. Архів оригіналу за 30 липня 2012. Процитовано 15 березня 2015.
17. Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 69, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року. Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 15 березня 2015.
18. Результати голосування по дільницях ТВО № 74, Закарпатська область. Вибори Президента України 17 січня 2010 року. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 15 березня 2015.
19. Результати голосування по дільницях ТВО № 74, Закарпатська область. Повторне голосування з виборів Президента України 07 лютого 2010 року. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 15 березня 2015.
20. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 69, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 березня 2015.
21. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 69, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 березня 2015.
22. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях територіального виборчого округу № 74, Закарпатська область. Позачергові вибори Президента України 25 травня 2014 року. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 15 березня 2015.
23. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 69, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Архів оригіналу за 12 лютого 2017. Процитовано 15 березня 2015.
24. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 69, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Архів оригіналу за 12 лютого 2017. Процитовано 15 березня 2015.
25. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях. Територіальний виборчий округ № 69 (Закарпатська область). Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 2 червня 2019.
26. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях. Територіальний виборчий округ № 69 (Закарпатська область). Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 2 червня 2019.

Посилання

• Облікова картка на сайті ВРУ
• Погода в селі Запсонь [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Запсонь – село з давнім минулим та туристичним сьогоденням [Архівовано 28 червня 2019 у Wayback Machine.]
• «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»