PROFILBARU.COM

Ердмута Софія Саксонська
Ердмута Софія Саксонська
нім. Erdmuthe Sophie von Sachsen
	Ердмута Софія Саксонська Портрет Ердмути Софії пензля невідомого майстра, XVII століття
2-а маркграфиня-консорт Бранденбург-Байройту
Початок правління:	29 жовтня 1662
Кінець правління:	22 червня 1670
Попередник:	Марія Прусська
Наступник:	Софія Луїза Вюртемберзька
Дата народження:	25 лютого 1644
Місце народження:	Дрезден, курфюрство Саксонія
Країна:	Священна Римська імперія
Дата смерті:	22 червня 1670 (26 років)
Місце смерті:	Байройт, Бранденбург-Байройт, Священна Римська імперія
Поховання	міська церква Байройтаd
Чоловік:	Крістіан Ернст
Діти:	не було
Династія:	Альбертинська лінія Веттінів, Гогенцоллерни
Батько:	Йоганн Георг II
Мати:	Магдалена Сибілла Бранденбург-Байройтська
	Ердмута Софія Саксонська у Вікісховищі

Ердмута Софія Саксонська (нім. Erdmuthe Sophie von Sachsen, 25 лютого 1644 — 22 червня 1670) — саксонська принцеса з Альбертинської лінії Веттінів, донька курфюрста Саксонії Йоганна Георга II та Магдалени Сибілли Бранденбург-Байройтської, перша дружина маркграфа Бранденбург-Байройту Крістіана Ернста.

Авторка церковних гімнів, письменниця, історик.

Біографія

Народилась 25 лютого 1644 року у Дрездені. Була другою дитиною та другою донькою в родині курпринца Саксонії Йоганна Георга та його дружини Магдалени Сибілли Бранденбург-Байройтської. Мала молодшого брата Йоганна Георга, старша сестра Сибілла Марія померла немовлям до її народження. Їхній дід з батьківського боку, Йоганн Георг I, в цей час правив Саксонією; дід по материнській лінії, Крістіан, керував маркграфством Байройт.

У жовтні 1656 року батько успадкував трон Саксонії і став курфюрстом. Двір при ньому відзначався пишністю. Дрезден став європейським центром мистецтва і музики, особливо релігійної.

Ердмута Софія отримала ретельну та всебічну освіту у галузі релігії, іноземних мов, історії та математики. Її вихованням, окрім інших, займався придворний проповідник і теолог Якоб Веллер. Вже у віці 11 років принцеса писала церковні гімни і ґрунтовно вивчала державну та релігійну історію. Дівчина була блискучою партією. Її змальовували як гарну, освічену, культурну, привабливу наречену із багатим посагом.^[1]

У 18 років взяла шлюб із маркграфом Бранденбург-Байройту Крістіаном Ернстом, своїм однолітком. Наречений доводився їй кузеном. Вінчання пройшло 29 жовтня 1662 у Дрездені. З нагоди весілля, яке урочисто святкувалося кілька тижнів, відбулися прем'єри зингшпіля «Софія» Зіґмунда фон Біркена та опери «Париж» Джованні Бонтемпі.^[2] Крістіан Ернст презентував молодій дружині замок Кольмдорф.

Резиденцією подружжя був Байройтський замок. Дітей не мали.

У Байройті маркграфиня, яка вважалася однією з найосвіченіших жінок свого часу, продовжувала активно займатися науковими дослідженнями і щодня після молитви проводила «історичний коледж» (нім. Geschichtskolleg). Її перша робота «Handlung von der Welt Alter, des Heiligen Römischen Reichs Ständen, und derselben Beschaffenheit» була раннім твором епохи Просвітництва, в якому містилася біблійна хронологія, таблиці правителів і список важливих німецьких навчальних закладів. Ердмута Софія критично ставилася до кальвінізму, виступала за баланс між протестантськими та католицькими імперськими володіннями, хоча її посмертно опублікована основна праця «Sonderbare Kirchen-, Staat- und Weltsachen» визнавала чисельну перевагу католицьких станів у рейхстазі. Була близька до буколічної поезії Біркена, чий «Пегнесський квітковий орден» підтримував відносини із «Плодоносним товариством».^[2]

Разом з тим, розпещеній життям у Дрездені, Ердмуті Софії незабаром, здається, набрид Байройт і, особливо, її шлюб з Крістіаном Ернстом, якого вона набагато перевершувала розумом і красномовством. Жінка мала романи з придворними юнкерами, і маркграф часом прагнув розлучитися.^[1] Втім, Ердмута Софія, яка підкреслено пропагувала науку, мистецтво і культуру, користувалася великою популярністю як у Саксонії, так і в Бранденбург-Байройті, і шанувалася як «мати країни».^[2]

Померла у Байройтському замку в 26-річному віці після тривалої хвороби, пов'язаної з обміном речовин. Була похована у міській кірсі Байройту.^[3]

Крістіан Ернст за сім місяців після цього одружився з вюртемберзькою принцесою Софією Луїзою.

Твори

Handlung Von der Welt Alter, Des Heiligen Römischen Reichs Ständen, und derselben Beschaffenheit, Bayreuth 1666, 2. Aufl. – Leipzig 1674;
Sonderbare Kirchen-, Staat- und Weltsachen, Nürnberg 1676.

Генеалогія

Крістіан I

Софія Бранденбурзька

Альбрехт Фрідріх Прусський

Марія Елеонора Клевська

Йоганн Георг Бранденбурзький

Єлизавета Ангальт-Цербстська

Альбрехт Фрідріх Прусський

Марія Елеонора Клевська

Йоганн Георг I

Магдалена Сибілла Прусська

Крістіан Бранденбург-Байройтський

Марія Прусська

Йоганн Георг II

Магдалена Сибілла Бранденбург-Байройтська

Ердмута Софія

Примітки

↑ ^а ^б Байройтські маркграфині. Ердмута Софія [1] [Архівовано 5 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
↑ ^а ^б ^в Саксонські біографії. Ердмута Софія [2] [Архівовано 11 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
↑ Міська кірха Байройту [3] [Архівовано 27 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

Uta Deppe: Die Festkultur am Dresdner Hofe Johann Georgs II. von Sachsen (1660-1679), Kiel 2006
J.W. Holle: Die Fürstengrüfte der Hohenzollern zu Kulmbach, Bayreuth und Himmelkron, Bayreuth 1845, 27f.
Michael Peters: ERDMUTHE SOPHIA. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon. Band 28, Bautz, Nordhausen 2007, ISBN 978-3-88309-413-7, ст. 607–609.