Діалог про дві системи світу

Діалог про дві системи світу
італ. Dialogo Doue ne i congreſſi di quattro giornate ſi discorre ſopra i due massimi sistemi del mondo Tolemaico, e Copernicappellano Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпопуляризація науки Редагувати інформацію у Вікіданих
Темаастрономія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АвторГалілео Галілей[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Моваіталійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Опубліковано1632[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаІталія Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Цей твір у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Фронтиспіс і титульна сторінка першого видання

«Діало́г про дві найголовні́ші систе́ми сві́ту» (італ. «Dialogo sopra i due massimi sistemi del mondo», лат. «Systema cosmicum») — головний твір Галілея, підсумок майже 30 років наукової роботи, одна з ключових віх у коперниківській революції. Опубліковано на початку 1632 року у Флоренції з присвятою великому герцогу Фердинандо II.

Книга являє собою діалог між трьома любителями науки: коперниканцем Сальвіаті, нейтральним учасником Сагредо[en] і «простаком» Сімплічіо, який цитує замшілі постулати Арістотеля і Птолемея. Автор утримується від суджень про те, яка система світобудови істинна — геоцентрична (Птолемеєва) чи геліоцентрична, але вкладені в уста Сальвіаті аргументи на користь останньої говорять самі за себе[2].

По завершенні в березні 1630 року книгу представлено на розгляд папського цензора Ріккарді[en]. Марно прочекавши рішення протягом цілого року, Галілей викреслив із трактату найсміливіші пасажі, надіслав йому вступне слово про свій намір розвінчати «помилки коперніканців» і переслав рукопис до Флоренції цензору великого герцога Тосканського. У такому вигляді рукопис пройшов цензуру інквізиції (влітку 1631 року).

Один з перших примірників книги Галілей підніс 22 лютого 1632 своєму покровителю Фердинандо II Медічі. Ще тридцять примірників він розіслав видним прелатам, які сприйняли такий подарунок з подивом. На відміну від більшості наукових трактатів XVII століття, книга була написана не науковою латиною, а загальнодоступною італійською мовою, що посилювало її «підривний» ефект: із крамольними поглядами Коперника відтепер могли ознайомитися всі охочі.

Ознайомившись із трактатом, папа Урбан VIII негайно впізнав себе в Сімплічіо (хоча насправді прототипом цього персонажа, мабуть, був Чезаре Кремоніні[en], який відмовлявся поглянути на небо в Галілеїв телескоп) та ініціював переслідування Галілея інквізицією. 1633 року вийшла заборона на публікацію в католицьких країнах нових творів Галілея, а «Діалог» поміщено в Індекс заборонених книг, у якому він залишався протягом 200 років (до 1835 року).

При цьому в Голландії та інших протестантських країнах продовжували друкувати латинський переклад трактату (лат. «Systema cosmicum»), який (на прохання автора) виконав 1635 року Маттіас Бернеггер[en][3].

Дуже відомим надалі став уперше сформульований у «Діалозі» принцип відносності[4]:

Для предметів, охоплених рівномірним рухом, цей останній ніби не існує і проявляє свою дію тільки на речах, які не беруть у ньому участі.

Примітки

  1. а б в Berry A. A Short History of AstronomyLondon: John Murray, 1898.
  2. Галілей не сприймав всерйоз компромісну систему, яку розробив Тихо Браге, й навіть не згадав про неї в своєму трактаті.
  3. «Journal for the History of Astronomy», 2005(англ.)
  4. Г. С. Ландсберг. Элементарный учебник физики. Том 3. ISBN 9785458343244. С. 80.

Публікації

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!