Доренко Сергій Леонідович

Сергій Леонідович Доренко
рос. Сергей Леонидович Доренко
Ім'я при народженні	рос. Сергей Леонидович Доренко
Народився	18 жовтня 1959(1959-10-18) Керч, Кримська область, Українська РСР
Помер	9 травня 2019(2019-05-09) (59 років) Москва, Росія ·дорожньо-транспортна пригода
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР  Росія
Місце проживання	Москва Росія
Діяльність	пропагандист, публіцист
Alma mater	Російський університет дружби народів
Знання мов	російська
Посада	головний редактор
Партія	КПРФ
У шлюбі з	Марина Аркадіївна Федоренкова Юлія Вікторівна Доренко
Діти	Катерина (1984) Ксенія (1985) Прохор (1999) Варвара (2010) Віра (2011)
Нагороди
IMDb	ID 3397431
Сайт	dorenko.tv
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Сергі́й Леоні́дович Доре́нко (18 жовтня 1959, Керч, Українська РСР, СРСР — 9 травня 2019, Москва, Російська Федерація) — радянський та російський теле-радіоведучий, журналіст, коментатор, продюсер, пропагандист. Відомий своїми критичними коментарями, а також опозицією до президента Росії Володимира Путіна. Був одним з небагатьох російських журналістів, які підтримали Помаранчеву революцію в Україні 2004 року, а після Революції гідності підтримував політику Путіна щодо України.

Життєпис

Народився в Керчі Кримської області УРСР в родині військового льотчика Доренка Леоніда Пилиповича (1936—2014) та бібліотекарки Тетяни Іванівної Доренко (1937—2021). З батьківської сторони був запорізьким румуном (Дореску) й житомирським українцем (Житнюк)^{[1][2][3][4][5]}; з материнської сторони - запорізьким козаком й баптистом (Зубець) та наддністрянським болгарином (Лозанов)^[1][5][6].

У дитинстві жив у багатьох містах СРСР, за місцем служби батька. Школу закінчив у Волгограді у 1977 р. У 1982 р закінчив філологічний факультет московського Університету дружби народів ім. Патриса Лумумби за спеціальністю іспанська і португальська мови. 1 березня 1980 р. одружився з однокурсницею Марією Федоренковою. В березні 1982 р. працював перекладачем у Мозамбіку. З 1984 по 1985 служив в Радянській Армії. У травні 1984 р. народилася дочка Катерина.

1 квітня 1985 р. почав працювати у Держтелерадіо СРСР, був коментатором інформаційної програми «120 хвилин», кореспондентом програми «Телевізійна служба новин». У 1985 р. народилася друга дочка, Ксенія. З 1991 р. почав працювати ведучим програми «Вєсті», через рік став політичним оглядачем та ведучим вечірніх програм новин. З 1993 р. — кореспондент іспаномовної редакції CNN в Москві. У 1994 р. ведучий програми «Подробиці» на телеканалі Росія, член редколегії каналу REN TV. З жовтня 1996 р. автор і ведучий програми «Час» на ОРТ, а з 5 вересня 1999 р. мав власне політичне шоу «Програма Сергія Доренка». В листопаді 1999 став заступником генерального директора ОРТ.

Під час аварії російського підводного човна «Курськ» виступив з критичним коментарем дій керівництва країни, зокрема президента Володимира Путіна, в результаті чого його програма була закрита 9 вересня 2000 року. З того часу працював незалежним журналістом, часом вів передачі на радіо «Ехо Москви». У вересні 2003 р. став членом Компартії РФ.

У 2004 році вів перемовини у Києві про співпрацю з керівництвом телеканалу "НТН".^[7]

В березні 2012 заявив про вихід з Компартії^[8].

З 2014 року працював головним редактором радіостанції «Говорить Москва». До цього був радіоведучим і головним редактором станції «Російська служба новин»^[9].

Був включений Україною до санкційного списку за антиукраїнську ксенофобську позицію щодо війни на Сході України і окупації Криму РФ.

Загибель

9 травня 2019 року, близько 18:48 за Московським часом внаслідок проблем із серцем не впорався з керуванням власного мотоциклу, потрапив у ДТП, був доставлений до лікарні, де помер від гострої серцевої недостатності^[9][10][11].

Примітки

1. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 13 січня 2020.
2. Украинский дед Сергея Доренко гордится знаменитым внуком. Хотя живёт без телевизора [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] // День № 219, 26 ноября 1999
3. ГУННСКОЕ. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 2 листопада 2018.
4. Картамыш [Архівовано 14 травня 2019 у Wayback Machine.]; Картамышский рудник, Медные рудники Бахмутской котловины, вблизи с. Новозвановка; Ю. М. Бровендер.^{[недоступне посилання]} Картамиський археологічний мікрорайон [Архівовано 13 січня 2020 у Wayback Machine.]
5. Гуннское [Архівовано 13 січня 2020 у Wayback Machine.] // livejournal, 17 августа 2008
6. «Подъём» с Сергеем Доренко от 15 апреля 2019 года. Сетевое издание «ГОВОРИТМОСКВА.РУ. govoritmoskva.ru. 15.04.19. Архів оригіналу за 9 серпня 2020.
7. https://detector.media/withoutsection/article/19770/2004-07-26-dorenko-buv-na-ntn-ale-ne-v-donetskudetektor-media/ [Архівовано 23 червня 2019 у Wayback Machine.] Доренко був на НТН. Але не в Донецьку...
8. Сергій Доренко заявив про вихід з Компартії: Wikipedia виявилася кориснішою. Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 18 березня 2012.
9. У Росії помер журналіст Сергій Доренко. Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 10 травня 2019.
10. Помер російський журналіст Сергій Доренко. Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 10 травня 2019.
11. Стала відома причина смерті російського пропагандиста, головного редактора радіостанції Говорить Москва Сергія Доренка. Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 10 травня 2019.

Джерела

• Сергій Доренко (біографія) [Архівовано 22 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
• Сергій Доренко. Про себе