Джованні-Анжело Монторсолі був серед тих флорентійців, котрих поціновував Джорджо Вазарі й чий життєпис відтворив у власній книзі. За описами Вазарі (досить неточними) майбутній скульптор народився в садибі Монторсолі[1], звідси його прізвище.
Три роки навчався в майстерні скульптора Андреа ді П'єро Феруччі у місті Фьєзоле[2].
Працював у Римі на будівництві собору Св. Петра як скульптор архітектурного декору.
Був учнем і помічником Мікеланджело Буонарроті під час роботи останнього в бібліотеці Лауренціана та в Каплиці Медічі церкви Сан Лоренцо. Він виробив скульптуру Св. Косьми для скульптурного вівтаря каплиці за моделлю Мікеланджело.
Обрав чернече життя й у 1530—1531 роки став ченцем.
1532 р. був викликаний у Рим папою, котрий знав про його фах скульптора. За дорученням папи римського реставрував три античні скульптури («Лаокоон», «Аполлон Бельведерський», «Бельведерський торс»[3]).
Є відомості, що деякий час він працював у Парижі, натомість документів про перебування у Франції не збережено[4]. Відомо, що працював над замовленнями вельмож у декількох містах Італії (Флоренція, Рим, Болонья, Мессіна, Генуя, Вольтерра).
Автор декількох надгробків, частка котрих збережена (надгробок Маффео Мауро, Вольтерра, собор (1537), надгробок Андреа Доріа, Генуя, церква Сан Маттео (1541).
Майже 10 років працював у місті Мессіна як архітектор і скульптор. У Мессіні збудував маяк, збільшив акведук для постачання питної води, що закінчувався фонтаном Оріона. За легендами, поширеними серед мессінців, Оріон, на честь якого названо сузір'я на небі, був також і засновником їхнього міста. Серед найкращих творів цього періоду — галерея дванадцяти апостолів для головного собору міста. Монторсолі виконав лише дві скульптури — Апостолів Петра та Павла. У Мессіні мав учнів та залишив чимало послідовників-скульпторів.
Монторсолі був серед засновників академії малюнку в місті Флоренція[5].
Помер 31 серпня 1563 року[6]. Тіло (за свідченням Вазарі) поховали у Флоренції.
.jpg)
