PROFILBARU.COM

Гордіца Іван Дмитрович
Гордіца Іван Дмитрович
Народився	10 грудня 1944 (80 років); Митків, Заставнівський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	різьбяр по дереву, дизайнер
Alma mater	Вижницький коледж прикладного мистецтва імені Василя Шкрібляка (1968) і Харківський художньо-промисловий інститут (1973)
Вчителі	Сизиков Валентин Васильович
Членство	Спілка радянських художників України
Нагороди
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Гордіца Іван Дмитрович (нар. 10 грудня 1944, Митків) — український дизайнер і майстер різьблення по дереву; член Спілки радянських художників України з 1988 року. Заслужений діяч мистецтв України з 2016 року^[1].

Біографія

Народився 10 грудня 1944 року в селі Миткові (нині Чернівецький район Чернівецької області, Україна). У 1961—1968 роках навчався на відділенні художньої обробки металу Вижницького училища прикладного мистецтва в Олексія Шишкіна^[2]; у 1968—1973 роках — на факультеті промислового дизайну Харківського художньо-промислового інституту у Валентина Сизикова.

Після здобуття фахової освіти працював у галузі архітектури, дизайну, різьби по дереву в Ульяновську, Мурманську, Сімферополі. З 1975 року працює і живе у Чернівцях: з 1976 року — проєктант Чернівецького художньо-виробничого комбінату. У 1990—1992 і 2002—2009 роках очолював Чернівецьку обласну організацію Національної спілки художників України.

Мешкає у Чернівцях в будинку на вулиці 28 Червня, № 10^[2].

Творчість

Працює в галузях монументального мистецтва, проєктування, художнього оброблення дерева і металу, дизайну та живопису. Серед робіт:

комплексне художнє оформлення

проспекту 50-річчя Жовтня у Чернівцях (1977);
кафе «Буковина» у Чернівцях (1978);
кафе «Буковинська осінь» у Києві (1982);
Будинку культури в Новоселиці (1986)^[3];

проєкти реконструкції

інтер'єрів Центрального виставкового залу «Манеж» у Москві (1982);
ресторану «Пролісок» у Чернівцях (1983);
вулиці Ольги Кобилянської у Чернівцях (1985);

декоративні композиції

«Буковинські мотиви» (1977);
«Мелодії Кримських гір» (1977);
«Меланхолія–2» (1978);
«Олімпіада–80» (1980);
«Сусанна» (1982);
«Чорнобильський жайвір» (1987),
«Ідилія алопеції» (1987);
«Апофеоз соціалізму» (1988);
«Зірка полин» (1988);
«Ой у лузі червона калина» (1989);
«Сонце» (1991);
«Бабине літо» (1991);
«Пісня пісень» (1995);
«Парус» (1995);
«Версія про Адама» (1997);
«Президент Грушевський» (1998);
«Випадок у раю» (2001);
«Дума про Калнишевського» (2004);
«Дама хрестова» (2004);
«Стихія» (2004);
«Гамованка» (2005, полотно, олія);

Учасних всекраїнських виставок з 1977 року, всесоюзних — з 1981 року, міжнародних — з 1986 року. Персональні виставки відбулися в Обернберзі (Австрія) у 2000, 2002 роках, Чернівцях у 2004 році.

Роботи зберігаються у приватних колекціях в Україні, Росії, Німеччині, Канаді, Австрії, Італії.