У 1924 року закінчив юридичний факультет Харківського інституту народного господарства. На початку трудової діяльності займався практичною роботою як юрисконсульт провідних господарських органів: у 1927–1931 роках — юрисконсульт Раднаркому УРСР, у 1931–1935 роках — юрисконсульт Наркомторгу УРСР.
З 1926 по 1929 роки навчався в аспірантурі Харківського інституту народного господарства, потім працював на посадах доцента (1929–1935); у 1940–1941, 1944–1968 роках — професор, у 1948–1952 роках — заступник директора з навчальної та наукової роботи, завідувач кафедри цивільного права (1951–1968) Харківського юридичного інституту. В роки радянсько-німецької війни був професором Ташкентського юридичного інституту. У 1935 році затверджений кандидатом юридичних наук без захисту дисертації (з урахуванням написаних робіт дисертаційного характеру). У 1940 році захистив докторську дисертацію на тему «Основні проблеми радянського авторського права». Досліджував проблеми авторського, сімейного, спадкового права. У 1967 році був учасником міжнародної конференції з перегляду Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів (Стокгольм).
Помер Михайло Володимирович Гордон 19 січня1968 року.
Наукова діяльність
Підготував 20 кандидатів наук. Серед них, зокрема, А. В. Федоров (м. Одеса), захистивший у 1968 р. дисертацію на тему «Цивільноправове регулювання повітряних перевезень пасажирів».
Опублікував понад 70 наукових праць: «Радянське авторське право», «Лекції з радянського цивільного права», «Договірно-правові форми боротьби за якість продукції», «Радянське цивільне право», «Спадкування за законом і заповітом», «Як радянський закон захищає сімейні права громадян» та ін.