У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Горбачов .
Веніамін Якович Горбачов (рос. Вениамин Яковлевич Горбачёв ; 24 березня (6 квітня ) 1915 (19150406 ) Боготол — 1 липня 1985 , Київ ) — радянський військовик , Герой Радянського Союзу , в роки німецько-радянської війни командир 383-ї шахтарської Феодосійської Бранденбурзької ордена Суворова II ступеня стрілецької дивізії 33-ї армії 1-го Білоруського фронту , генерал-майор .
Народився 24 березня (6 квітня ) 1915 року в місті Боготолі (тепер Красноярського краю ) в родині селянина . Росіянин . Член КПРС з 1943 року. Закінчив 9 класів. Пас худобу в колгоспі . Працював районним інспектором по заготівлях.
У Червоній Армії з 1932 року. У 1936 році закінчив Томське артилерійське училище. Служив у Красноярську . Командував взводом , батареєю , дивізіоном . У 1941 році в Москві закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе . Після закінчення академії був відправлений на фронт і призначений начальником штабу 119-ї стрілецької дивізії Західного фронту .
У середині жовтня 1941 року з шахтарів Донбасу була сформована 383-я стрілецька дивізія. В. Я. Горбачов був призначений в ній командиром стрілецького полку . У 1942 —1943 роках бився в передгір'ях Кавказу , на Кубані , його полк у складі дивізії проривав «Блакитну лінію». У липні 1943 року В. Я. Горбачова призначили командиром 383-ї стрілецької дивізії.
У січні 1945 року генерал-майор В. Я. Горбачов в ході Вісло-Одерської наступальної операції вміло організував прорив сильно укріпленої оборони противника з Пулавського плацдарму на річці Віслі , а також форсування річки Варти (Польща ). Дивізія під командуванням В. Я. Горбачова завдала ворогові великих втрат у живій силі і техніці.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і геройство генерал-майору Веніаміну Яковичу Горбачову було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6448).
Могила Веніаміна Горбачова Після закінчення війни В. Я. Горбачов командував дивізією, корпусом, був першим заступником командира армії. У 1953 році закінчив Військову академію Генерального штабу . З 1959 року генерал-лейтенант В. Я. Горбачов у запасі. Жив у Києві . Помер 1 липня 1985 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі .
Нагороджений орденом Леніна (6 квітня 1945), трьома орденами Червоного Прапора (5 травня 1942; 2 квітня 1943; 20 квітня 1953), двома орденами Суворова 2-го ступеня (16 травня 1944; 29 травня 1945), орденами Кутузова 2-го ступеня (25 жовтня 1943), Вітчизняної війни 1-го ступеня (6 квітня 1985), Червоної Зірки (6 листопада 1947), медаллю «За бойові заслуги» (3 листопада 1944), іншими медалями .
Почесний громадянин міст Феодосії і Алушти в Криму . Його ім'ям названа вулиця в місті Феодосії.
Герои огненных лет. Книга 8. М.: Московский рабочий, 1985
Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
