Гобо (англ.hobo) — мандрівний робітник, бродяга[1]. Термін з'явився на заході США наприкінці XIX століття[2]. На відміну від волоцюг, які до роботи беруться лише за крайньої необхідності, і жебраків, які не працюють взагалі, гобо — це мандрівні робітники[3].
Етимологія
Походження терміну знаходить різні пояснення. Так, Todd DePastino припускає, що джерелом слугували слова hoe-boy (сільськогосподарський робітник, hoe — сапа) або вітання Ho, boy! (Привіт, хлопче!)[4]. Білл Брайсон припускав, що джерелом є привітання «Ho, beau!» (Привіт, красень!) або скорочення з «homeward bound» (той, що повертається додому)[5].
Історія
Після Громадянської війни в середині XIX століття багато солдатів поверталися додому, застрибуючи на вантажні потяги, багато хто з них дорогою шукали роботу.
У 1906 році професор Layal Shafee оприлюднив результати своїх досліджень про пів мільйона волоцюг у США (близько 0,6 % населення). Стаття «What Tramps Cost Nation», опублікована в The New York Telegraph у 1911 році, оцінювала число волоцюг в 700 000[6].
Чисельність гобо різко зросла під час Великої депресії у 1930-х рр., позаяк багато хто шукав роботу в далеких від дому краях.
Люди, що вели спосіб життя гобо, зазнавали значної небезпеки: ставлення людей до чужинців, небезпека на залізниці, важкі погодні умови і т. д.
Культура гобо
Як і в багатьох інших субкультурах, гобо послуговуються своїми жаргонними словами, деякі з яких стали загальновживаними, як-от:
«Big House» — в'язниця;
«Glad rags» — найкращий одяг;
«Main drag» — головний проспект міста;
«Cooties» — головні воші;
«Flophouse» — дешевий нічліг по ціні пилюки (dirt cheap).
У гобо є свої правила, своєрідний кодекс честі[7].
Одним із культурних напрямків гобо вважається «Гобо нікель» — модифікація монет.[8]
Коди гобо
Задля того, щоб справлятися з життєвими труднощами, гобо придумали систему символів, або ж графічний код. Код гобо зазвичай малюється підручними матеріалами: крейдою, вугіллям, фломастерами тощо і служить для передачі інформації, напрямів або попереджень іншим гобо[9].
Деякі з попереджень:
злий собака
повернути праворуч
тут годують
Відомі гобо
Charles Elmer Fox, автор «Розповідей американського гобо» (1989)
Johnson, L. Anderson, H.S. (1983, July 12). Riding The Rails For The Homeless. The New York Times, sec B page 3, col 3. Story on Adman Waters The Penny Route.
Hobo Museum, Hobo Foundation. 51 Main Ave. S. Britt, IA.