PROFILBARU.COM

Всеволод Мстиславич
Всеволод Мстиславич
Князь Волинський
Початок правління:	1187
Кінець правління:	1188
Інші титули:	Князь Белзький
Попередник:	Роман Великий
Наступник:	Роман Великий
Дата народження:	невідомо
Дата смерті:	1195
Діти:	Олександр, Всеволод, Гремислава
Династія:	Рюриковичі, Мономаховичі
Батько:	Мстислав Ізяславич

	Всеволод Мстиславич
	Князь Володимирський
	Князь Володимирський
1187 — 1188
Попередник:	Роман Великий
Наступник:	Роман Великий
	Князь Белзький
	Князь Белзький
Народження:	невідомо
Смерть:	квітень 1195; Белз
Рід:	Волинські Мономаховичі
Батько:	Мстислав Ізяславич
Мати:	Агнешка Болеславна
Діти:	Олександр, Всеволод, Гремислава

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Всеволод Мстиславич.

Все́волод Мстисла́вич (?—1195) — третій син Мстислава Ізяславича, молодший брат Романа Мстиславича. Князь белзький (1170–1195) та володимирський (1187–1188). Помер у квітні 1194 року і був похований у Володимирі в соборі Богоматері. Запис у Києво-Печерському пом'янику дозволяє припускати, що його хрестильним іменем було Дмитро.

Біографія

Після смерті батька разом з братами втримав західні райони Волинського князівства (Роман став володимирським князем, Всеволод — белзьким, Святослав — берестейським і Володимир — Червенським), хоча і брав участь у військових акціях свого дядька, Ярослава Луцького, на початку 1170-х років у його боротьбі за Київ. Після смерті двох молодших братів Берестя відійшло до володимирського уділу, а Червен — до Белзького князівства.

Після першого вокняжіння Романа в Галичі (1188) Всеволод посів володимирський стіл, як наступний за старшинством брат, але Роману не вдалося там утриматися і він повернувся на Волинь. За цей час Всеволод укріпився у Володимирі. Спроба Романа повернути престол за допомогою поляків не увінчалася успіхом, і лише після втручання тестя Романа, Рюрика Ростиславича, князя овруцького і співправителя великого князя київського Святослава Всеволодовича, Всеволод поступився.

Друга фаза боротьби Романа за Галич (1199) мала місце вже після смерті Всеволода, але завдяки його короткочасному князювання у 1188 році сини Всеволода змогли успішно претендувати не лише на отчизну, Белзьке князівство, а й на волинський престол після загибелі Романа (1205), до того ж маючи перевагу у віці перед його малолітніми синами.

Родина

Докладніше: Рюриковичі та Волинські Мономаховичі

Діти:
- Олександр (?—після 1234), князь белзький (1195—1208, 1215—1233), володимирський (1208, 1209—1215)
- Всеволод (?—після 1215), князь червенський (1207—1212), белзький (1211—1215)
- Олена (бл. 1170—?) ∞ Казимир II, польський князь

Версія за 18:59, 30 липня 2019 (ред.) Andriy.vBot (обговорення | внесок) м (Робот: видалення шаблону: Правителі України) ← Попереднє редагування (Не показані 12 проміжних версій 4 користувачів)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Всеволод Мстиславич.

Все́волод Мстисла́вич (?—1195) — третій син Мстислава Ізяславича, молодший брат Романа Мстиславича. Князь белзький (1170-1195) та володимирський (1187—1188). Помер у квітні 1194 року і був похований у Володимирі в соборі Богоматері. Запис у Києво-Печерському пом'янику дозволяє припускати, що його хрестильним іменем було Дмитро.

Життєпис

Після смерті батька разом з братами втримав західні райони Волинського князівства (Роман став володимирським князем, Всеволод — белзьким, Святослав — берестейським і Володимир — Червенським), хоча і брав участь у військових акціях свого дядька, Ярослава Луцького, на початку 1170-х років у його боротьбі за Київ. Після смерті двох молодших братів Берестя відійшло до володимирського уділу, а Червен — до Белзького князівства.

Друга фаза боротьби Романа за Галич (1199) мала місце вже після смерті Всеволода, але завдяки його короткочасному князювання у 1188 році сини Всеволода змогли успішно претендувати не лише на отчизну, Белзьке князівство, а й на волинський престол після загибелі Романа (1205), до того ж маючи перевагу у віці перед його малолітніми синами.

Родина

Залишив двох синів:

Олександр (?—1234) — князь Белзький, Волинський.
Всеволод

Також вважають, що мав дочку Олену, напівлегендарну засновницю Підгорецького монастиря. За легендою, вона загинула 1180 року при обороні міста Пліснеська від половців. Ймовірне місце її загибелі у дитинці Пліснеського городища донині має назву «Оленин парк». У сучасній церкві Підгорецького монастиря, що лежить біля городища, збереглась мармурова плита 1706 року з латинським написом «Gelsissima Principissa Helena * M * Ducis Wsewoldi filia * anno 1180 * hoc monasterium primo fundavit…» («Вдячна княжна Олена, дочка князя Всеволода, 1180 року цей монастир вперше заснувала»)^[1]^[2].

Родовід

8. Мстислав І, Великий князь Київський

4. Ізяслав ІІ, Великий князь Київський

9. Христина, шведська принцеса

2. Мстислав ІІ, Великий князь Київський

10. Конрад III, король Німеччини

5. Агнеса, німецька принцеса

11. Ґертруда з Комбурґа

1. Всеволод, князь Володимирський

12. Владислав I, польський князь

6. Болеслав III, польський князь

13. Юдіта, чеська князівна

3. Агнешка, польська князівна

14. Гайнріх з Берґу

7. Соломія з Берґу

15. Аделайда з Мохенталю

Примітки

↑ Нам немає чого стидатися — ми не кращі і не гірші від інших європейських народів // Католицький оглядач. — 2015. — 2 серпня.
↑ Марта Жук ствердила, що Гремислава Всеволодівна, бабуся князя Володислава Опольського, була донькою белзького князя Всеволода Мстиславича та племінницею першого галицько-волинського князя Романа Мстиславича, при цьому стверджуючи що це думка Леонтія Войтовича, що підтверджено у примітках → див.: Специфіка україномовних грамот князя Володислава Опольського у світлі латинських документів його канцелярії // Княжа доба: історія і культура. — 2011. — № 4. — С. 281; однак насправді Л. Войтович стверджував, що Гремислава Всеволодівна була донькою белзького князя Всеволода Олександровича → див.: Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [Архівовано 29 березень 2017 у Wayback Machine.]. — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський, 2006. — С. 503, 511. — ISBN 966-8545-52-4.